Функціональна МРТ показала сезонні зміни роботи мозку: увага і пам’ять мають пік у різні пори року

Огляд досліджень функціональної магнітно-резонансної томографії

Як повідомляє TheInWeb — Work-Life: Огляд досліджень функціональної магнітно-резонансної томографії (МРТ), опублікований у травні 2026 року в British Journal of Hospital Medicine, вказує на те, що робота мозку значно змінюється в залежності від пори року, причому масштаб змін порівнянний з деякими неврологічними і психіатричними станами. Згідно з дослідженнями, найбільш активні ділянки мозку залежать від сезону. Наприклад, мережі уваги демонструють пік активності близько літнього сонцестояння 21 червня, тоді як ділянки, що відповідають за робочу пам’ять, активніші навколо осіннього рівнодення 22–23 вересня. Крім того, температура повітря та час доби також справляють вплив на зв'язність мозкових мереж, що вказує на необхідність врахування цих факторів під час медичних досліджень.

Функціональна зв’язність мозку

Функціональна зв’язність мозку, яка показує узгодженість активації різних ділянок, є ключовим аспектом, що дозволяє вивчати роботу мозку за допомогою функціональної МРТ. Основними мережами мозку є:

• мережа пасивного режиму
• сенсомоторна мережа
• мережі уваги
• мережа значущості
• зорова мережа

Дослідження виявили, що зв’язність мережі пасивного режиму і сенсомоторної мережі найвища восени та найнижча влітку. Також, чим довший світловий день, тим узгодженіше працюють сенсомоторна і зорова мережі. Вживання кави може посилювати цю узгодненість, що підтверджується даними двох осіб із понад 240 сканувань.

Температура повітря за тиждень до сканування в межах 17,7–25,5 °C вплинула на зниження зв’язності в мережі значущості, тім’яній частці мозку та гіпокампі у дітей віком 9–12 років, причому найсильніший вплив мала температура напередодні сканування. Впродовж дня зв’язність ділянок мозку, що відповідають за рухи, відчуття тіла і зір, зменшується. Мережі уваги і значущості ввечері працюють менш ефективно і стабільно, ніж вранці. Коливання зв’язності в мигдалині й гіпокампі пояснюють 15% змін позитивних емоцій та 11% змін негативних у тієї самої людини.

Дослідження також виявили, що у людей із сезонним афективним розладом узимку зв’язність у зоровій, сенсомоторній мережах і мережах уваги вища, ніж у людей без цього розладу. Прогнозування погоди за результатами МРТ можливе, однак подібний ефект спостерігається і за анатомічними знімками та скануванням фантома. Перевірку томографа фантомом провели лише 2 з 16 досліджень. Огляд підготував Наїф Маджраші з Університету Джазана в Саудівській Аравії, в якому було проаналізовано 931 наукову публікацію за 2010–2025 роки та відібрано 16 досліджень з функціональною МРТ. Кількість учасників варіювалася від двох до понад 4000 дітей, а більшість досліджень проводили в Північній Америці та Європі. У кількох дослідженнях також враховували сон і вживання кави, проте дані про погоду зазвичай брали загальні для регіону, а не для кожного учасника. Порівняння проводили здебільшого між різними людьми в різні пори року, а не спостереження одного й того ж суб’єкта протягом року.

Ці результати досліджень мають велике значення для розуміння того, як сезонні зміни можуть впливати на когнітивні функції та емоційний стан людини. Зокрема, виявлені взаємозв'язки між активністю мозку, температурою повітря та тривалістю світлового дня можуть мати наслідки для лікування психічних розладів, таких як сезонний афективний розлад. Дослідження також підкреслює важливість врахування сезонних та екологічних факторів у медичних дослідженнях, що може призвести до більш точних результатів та рекомендацій у сфері психічного здоров'я.