Гаага визнала Азовське море не російським озером

Рішення Міжнародного арбітражного трибуналу

Як повідомляє Главком: 22 квітня 2026 року Міжнародний арбітражний трибунал виніс рішення у справі Україна проти Російської Федерації, підтвердивши статус Азовського моря і Керченської протоки як внутрішніх вод двох держав, а не російським озером. Постійна палата третейського суду у Гаазі 15 червня опублікувала повний текст рішення, в якому трибунал одноголосно визнав, що Азовське море і Керченська протока не є історичним заливом Росії. Статус внутрішніх вод підтверджено відповідно до двостороннього договору про співробітництво в Азово-Керченській акваторії, укладеного у 2003 році. Україна залишається прибережною державою в Чорному морі, Азовському морі та Керченській протоці.

Порушення та значення рішення

Трибунал також визнав порушенням будівництво Керченського мосту, прокладання підводних енергокабелів і газопроводу з боку Росії. Як зазначається, Росія не провела належної оцінки впливу на навколишнє середовище, не зібрала достатніх вихідних даних і не оприлюднила результати оцінки. Трибунал визнав, що обов'язок співпраці у сфері захисту морського середовища був порушений. Однак більшість інших вимог України, що стосуються:

• перешкоджання судноплавству,
• захоплення бурових установок,
• захисту підводної культурної спадщини

були відхилені через юрисдикційні обмеження.

Справу Київ ініціював 16 вересня 2016 року, а у лютому 2020 року арбітражний трибунал у Гаазі підтвердив свою юрисдикцію розглядати позов. У Міністерстві закордонних справ України зазначили, що

“рішення трибуналу є черговим доказом того, що Росія ігнорує норми міжнародного права”

. Вони також додали, що

“спроби видати наслідки агресії за нову реальність не отримають міжнародно-правового визнання”

. Натомість російське зовнішньополітичне відомство заявило про "перемогу РФ у міжнародному арбітражі".

Це рішення трибуналу має важливе значення для міжнародних відносин в регіоні, оскільки підтверджує правові підстави України щодо контролю над Азовським морем і Керченською протокою. Визнання статусу внутрішніх вод може вплинути на подальші торговельні та безпекові питання між Україною та Росією, а також на відносини України з іншими державами. Відмова задовольнити більшість вимог України вказує на обмеження юрисдикції трибуналу, що може стати предметом подальших дискусій у міжнародному праві.

Цей випадок підкреслює важливість міжнародної підтримки для України, особливо в контексті нещодавнього арешту балкера Caffa у Швеції за запитом українських властей. Деталі цієї події свідчать про активні дії України на міжнародній арені для захисту своїх інтересів у морських справах.