Геологи виявили аномальний температурний режим у зоні субдукції Папуа — Нової Гвінеї, дослідження Nature Geoscience

Нерівномірне тепло. Аналіз давньої гірської породи виявив аномалію в надрах Землі

Як повідомляє НВ — Техно: Дата публікації: 15 жовтня, 19:03

Геологи дослідили унікальний фрагмент гірської породи з Папуа - Нової Гвінеї, яка опустилася на глибину понад 90 км близько 4,4 мільйона років тому. Аналіз показав аномальний температурний режим у надрах Землі, що вказує на складний механізм нагрівання зони субдукції. Результати дослідження, проведеного австралійськими вченими з Університету Кертіна та німецькими вченими з Геттінгенського університету, були опубліковані в журналі Nature Geoscience.

Дослідження еклогітів

Зразок гірської породи еклогіт був знайдений на острові Гуденаф у східній частині Папуа - Нової Гвінеї. Еклогіти утворюються під дією надвисокого тиску, і в даному випадку порода була занурена в зону субдукції на межі тектонічних плит. Температура породи на глибині близько 45 км досягла приблизно 700 °C. Проте, при подальшому зануренні з 45 км до понад 90 км, температура зросла лише на 100 °C.

У досліджуваній породі були виявлені мінерали коесит і циркон. Мінерал коесит утворюється за умов колосального тиску на великій глибині, тоді як циркон дозволяє датувати геологічні події. Вчені висунули дві основні гіпотези, що пояснюють аномалію температурного режиму:

• інтенсивне тертя плит на невеликій глибині;
• «молодий» вік системи субдукції, яка ще не охолола.

Ці результати свідчать про більш динамічну температурну структуру зон зіткнення тектонічних плит, ніж вважалося раніше, відкриваючи нові горизонти для розуміння геологічних процесів на нашій планеті.

Дослідження температурних аномалій у зонах субдукції має важливе значення для геології, оскільки воно може допомогти передбачити активність вулканів і землетрусів. Розуміння механізмів, що лежать в основі таких аномалій, може змінити наші уявлення про те, як енергія розподіляється в надрах Землі, а також вплинути на моделі, які використовуються для прогнозування геологічних ризиків у різних регіонах. Ці відкриття можуть стимулювати подальші дослідження в цій галузі, що, в свою чергу, вплине на нашу здатність реагувати на природні катастрофи.