Гігантський журавель виявився великим сірим журавлем: нове дослідження ДНК зі стародавніх кісток

Дослідження походження гігантського журавля

Як повідомляє НВ — Техно: Вчені з Борнмутського університету розкрили походження гігантського журавля, раніше вважаючи його окремим вимерлим видом. Нове дослідження показало, що це були великі екземпляри сучасного сірого журавля. Для дослідження використано аналіз стародавньої ДНК з 18 кісток журавлів, знайдених у таких країнах, як Англія, Уельс, Франція, Німеччина та на Балеарських островах. Дослідження проводив доктор Джон Стюарт, професор еволюційної палеоекології в Бостонському університеті, у партнерстві з Центром палеогенетики у Стокгольмі, Швеція.

Кістки журавля, датовані кінцем останнього льодовикового періоду, виявили, що великі кістки належать великим особинам сучасного сірого журавля, а не окремому вимерлому виду. Доктор Стюарт зазначив:

"Ми підозрювали, що ці великі журавлі не вимерли, а натомість представляють більших, сучасних європейських звичайних журавлів". Доктор Джон Стюарт

Дослідники також звернули увагу на зміни розмірів журавлів, які можуть бути пов'язані з людською діяльністю та змінами середовища. Стюарт зауважив:

"Завдання на майбутнє полягає в тому, щоб з'ясувати причину зменшення розмірів журавлів. Ми підозрюємо, що це пов'язано з осушенням водно-болотних угідь та змінами у землекористуванні людиною, але для вирішення цієї проблеми потрібна додаткова робота". Доктор Джон Стюарт

У 2019 році в Новій Зеландії були виявлені залишки гігантського пінгвіна, заввишки 1,6 метра та вагою 80 кг, який отримав назву пінгвін-монстр. Пол Скофілд, старший куратор Кентерберійського музею, назвав цю знахідку "однією з найбільших видів пінгвінів, яких колись знаходили". Це відкриття стало значною подією для наукової спільноти, особливо для дослідження птахів південної півкулі.

Важливість дослідження

Дослідження походження гігантського журавля відкриває нові перспективи в розумінні еволюції птахів та їх адаптації до змін у навколишньому середовищі. Виявлення зв'язків між сучасними та вимерлими видами дозволяє краще зрозуміти, як антропогенні фактори впливають на біорізноманіття. Це також підкреслює важливість сучасних методів аналізу, таких як секвенування ДНК, для вивчення палеонтологічних знахідок.

Цікаво, що нещодавно вчені також виявили новий вид гігантського сумчастого хижака Pampaluctor calibar, який суттєво змінив наші уявлення про хижаків Південної Америки. Це відкриття підкреслює важливість досліджень в області палеонтології та еволюційної біології, адже вони допомагають зрозуміти, як змінювалися екосистеми та види впродовж часу. Дізнайтеся більше про цю вражаючу знахідку у нашій статті про гігантського сумчастого хижака.