Гуляйпільщина в огні: історик рятує спадщину Махна та свідчення старожилів

Гуляйпільщина в огні: історик рятує спадщину Махна та свідчення старожилів

Як повідомляє Главком: Історик Сергій Звілінський розповів про важку ситуацію в Гуляйполі та навколишніх селах на фоні повномасштабної війни. Місто, що стало центром Української революції 1917-1921 років і штаб-квартирою армії Нестора Махна, на даний момент зазнає обстрілів. Звілінський, який народився і жив у Гуляйполі до війни, займається рятуванням культурних цінностей та документуванням свідчень місцевих жителів.

Ситуація в селі

В умовах війни, доступ до сіл Гуляйпільщини у перші роки був можливий лише на відстані 3-4 км від лінії зіткнення. Села, такі як:

• Верхня Терса
• Різдвянка
• Тернувате
• Воздвижівка
• Любицьке

раніше мали населення від 500 до 1000 осіб. Проте, до нинішньої зими в цих селах залишалося до 90% мешканців. Найстарша жінка, свідок тих часів, народилася в 1922 році і нині їй 103 роки.

Сергій Звілінський зазначає, що більшість учасників махновського руху були розстріляні у 1937-1938 роках. У регіоні до 2025 року збереглося безліч пам'яток: будинки командирів, штаб Махна, приміщення друкарні, які є свідками минулого. Будівлі пам'яток, переважно, датуються кінцем ХІХ - початком ХХ століття.

Однак, ситуація у селі продовжує погіршуватися.

"Якщо раніше будинок стояв цілим, нехай зі знесеним дахом, і родина зв'язувалася з нами й просила забрати якісь речі, що несли родинну пам'ять, архіви, фото, і це можна було зробити, то зараз села випалені вщент", - говорить Сергій Звілінський.

Люди залишали свої домівки до останнього, виїжджаючи лише під час масованих обстрілів. "Дехто виїжджав за кілька годин до того, як село повністю знищувалося", - додає він.

Звілінський підкреслює, що найстарші люди, які залишилися, пам'ятають 1930-ті роки. "Цих людей уже дуже мало – вони відходять, несучи з собою інформацію про ціле століття", - зазначає історик. У Гуляйполі майже в кожній родині можна знайти людей, які були долучені до махновщини, зокрема і його прадіда. Важливість рятування культурної спадщини та документування свідчень стає дедалі актуальнішою на фоні зростаючих загроз.

Ситуація в Гуляйполі та його околицях є не лише прикладом гуманітарної кризи, а й свідченням зникнення важливих елементів культурної та історичної спадщини України. В умовах війни, коли пам'ятки архітектури та історії піддаються загрозам, зусилля таких людей, як Сергій Звілінський, стають критично важливими для збереження колективної пам'яті. Це також підкреслює необхідність міжнародної підтримки та уваги до культурних втрат, які може зазнати країна в умовах конфлікту.