Іранський уряд відключив інтернет на 456 годин під час ударів: як це працювало

Інформаційна блокада в Ірані: Лютневі події 2026 року

Як повідомляє ХВИЛЯ: У лютому-березні 2026 року уряд Ірану здійснив майже тотальне відключення зовнішнього інтернету на 456 годин під час ракетних ударів по країні. Це рішення стало частиною стратегії контролю за інформацією та сприйняттям населення через використання Національної інформаційної мережі, відомої як Халяльний інтернет. Громадянські активісти, намагаючись обійти інформаційну блокаду, створили альтернативні системи оповіщення. Однак доступ до супутникового інтернету, зокрема до Starlink, був криміналізований.

Згідно з інформацією, отриманою з різних джерел, під час лютневих ракетних ударів, що відбулися 28 лютого 2026 року, уряд Ірану застосував тотальну інформаційну блокаду. Відразу після перших вибухів було заблоковано 98% зовнішнього інтернет-трафіку країни. Цей блекаут тривав понад 456 годин. Іран десятиліттями інвестував мільярди доларів у створення Національної інформаційної мережі, яка є аналогом китайського Великого фаєрволу та російського Суверенного інтернету. Держава централізувала всі точки обміну трафіком та міжнародні шлюзи під контролем структур, афілійованих з Корпусом вартових ісламської революції (КВІР).

Альтернативи та реакція суспільства

Аналогічна інформаційна блокада була застосована під час 12-денної війни в червні 2025 року та під час придушення протестів у січні 2026 року. На початку березня 2026 року речниця уряду Фатеме Мохаджерані заявила, що стабільний інтернет надано лише тим, "хто здатен транслювати голос уряду". Ця система реалізується через білі SIM-картки, що ще більше обмежує доступ до інформаційних ресурсів для звичайних громадян.

У ситуації, що склалася, користувачі намагалися знайти альтернативи для обходу цензури. Під час лютневого блекауту через Psiphon щодня підключалося близько 9,6 мільйона іранських користувачів. Конкретно, Conduit звітував про понад 5 мільйонів активних сесій з Ірану станом на 27 лютого. Більше 10% населення країни шукали способи обходу інформаційних обмежень. На початок 2026 року до Ірану нелегальним шляхом було ввезено від 50 до 100 тисяч терміналів Starlink, проте в 2025 році парламент Ірану ухвалив законодавство, яке криміналізувало їх використання. За цим законом особисте використання термінала тягне до 2 років в'язниці, контрабанда - до 5 років, а використання для передачі даних, що шкодять державній безпеці, може каратися смертною карою.

Громадянські активісти також намагалися створити платформи для інформування населення про ситуацію в країні. Група інженерів і фахівців з цифрових прав Holistic Resilience розгорнула платформу Mahsa Alert, названа на честь Махси Аміні, чия смерть у 2022 році стала каталізатором протестів. Проте підконтрольні уряду ІТ-угруповання намагалися покласти сервери Mahsa Alert за допомогою DDoS-атак.

У той же час, угоди про припинення вогню, оголошені 8 квітня 2026 року, не містили вимог щодо відновлення вільного інтернету. Ці угоди стосувалися ракетних програм, збагачення урану, фінансування проксі-угруповань та деескалації на кордонах. Президент США Дональд Трамп та держсекретар Марко Рубіо також висловлювали занепокоєння щодо порушення прав людини в Ірані, але це не вплинуло на ситуацію з інформаційною блокадою. Події на Близькому Сході на початку 2026 року слугують важливим уроком про вплив кіберпростору і інформаційного контролю в умовах сучасних конфліктів.

Ця інформаційна блокада в Ірані ілюструє складність сучасних технологій у контексті політичних та соціальних конфліктів. Контроль над інформацією, зокрема через обмеження доступу до інтернету, став важливим інструментом для урядів, які прагнуть зберегти владу та обмежити активність громадянських ініціатив. В умовах зростаючої глобалізації та залежності від інформаційних технологій, такі дії можуть мати значні наслідки не лише для внутрішньої політики, але й для міжнародних відносин та прав людини.

Попри жорсткі заходи контролю, інформація про події в Ірані все ж знаходила шляхи для потрапляння за межі країни. Дізнайтеся, чому незважаючи на спроби відключення, дані про атаки продовжували з'являтися за кордоном, і які альтернативи використовувалися для обходу цензури під час інформаційної блокади.