Київське метро втратило майже половину пасажирів за шість років
Скорочення пасажиропотоку в Київському метрополітені
Як повідомляє Главком: Пасажиропотік Київського метрополітену скоротився майже вдвічі за шість років, що негативно вплинуло на зростання собівартості перевезень. У 2019 році столичне метро перевезло 495,3 млн пасажирів, у 2024 році цей показник упав до 241 млн, а у 2025 році зріс незначно до 249,1 млн. Експерти пов'язують відтік пасажирів з пандемією COVID-19, що вплинула на пасажиропотік у 2020-2021 роках, а також з повномасштабною війною, яка триває з 2022 року.
Незважаючи на те, що населення Києва фактично повернулося до довоєнного рівня, маятникова міграція з передмість, таких як Бровари, Вишгород, Бориспіль, Обухів та Фастів, залишається стабільною. Водночас, значна частина витрат метрополітену є фіксованою і не залежить від кількості пасажирів. Це стало важливим чинником, оскільки на окремих маршрутах наземного транспорту інтервали руху сягають 45 хвилин, а оновлення рухомого складу фактично зупинилося.
Тарифи та виклики для метрополітену
У 2024-2025 роках близько 58% пасажирів наземного транспорту становили пільговики. Влада Києва планує підвищити тарифи на проїзд у комунальному громадському транспорті до 30 грн за разову поїздку. За словами Георгія Могильного,
“зменшення пасажиропотоку вдвічі - це фактично збільшення вартості перевезення вдвічі”
. Він також зазначив, що
“якщо метро не довіряють, то треба спочатку повернути людей, а не підвищувати тариф для тих, хто лишився”
.
Озвучена владою Києва собівартість проїзду у метро на рівні майже 65 грн може бути реалістичною, однак ключове питання полягає у методиці її розрахунку, зазначив експерт Дмитро Беспалов. Він також додав, що “тариф на громадський транспорт є передусім політичним рішенням, а не економічним”. Таким чином, ситуація з пасажиропотоком та тарифами на проїзд у Київському метрополітені залишається складною і потребує подальшого аналізу.
Скорочення пасажиропотоку у Київському метрополітені свідчить про складні економічні та соціальні умови, що склалися внаслідок пандемії та війни. Зменшення кількості пасажирів не лише впливає на фінансовий стан метрополітену, але й підвищує ризики для його функціонування. У цьому контексті рішення про підвищення тарифів може викликати додаткові труднощі, адже вони можуть ще більше зменшити кількість пасажирів, які користуються метро.
Зниження пасажиропотоку в київському метро викликало серйозні фінансові виклики, які потребують уважного аналізу. Зокрема, експерти підкреслюють важливість розуміння реальної вартості проїзду, що може вплинути на подальші рішення щодо тарифів та стратегій повернення пасажирів. В умовах зростання витрат, важливо знайти баланс між фінансовими потребами метрополітену та довірою користувачів до громадського транспорту.
Читайте також

