Китайські вчені виявили швидке природне відновлення метаноспоживальної екосистеми в морі

Витік метану в Південно-Китайському морі

Як повідомляє НВ — Техно: У 2018 році в Південно-Китайському морі китайські геологи спричинили витік метану з морського дна. Витік стався через свердловину, яка мала 22 сантиметри завширшки, і її не вдалося повністю герметизувати після буріння. Вже через рік після інциденту почав виходити метан, газова хмара піднімалася більш ніж на 1 кілометр у товщу води. Однак, протягом наступних двох років біля свердловини сформувалася екосистема, що активно споживає метан, що виявилося набагато швидшим процесом, ніж передбачалося раніше.

Попередні моделі вказували на те, що формування такої екосистеми може займати від 60 до 100 років. Проте, за словами дослідника Еміля Руффа,

“усього за один-два роки вже сформувалася ефективна екосистема, яка споживає метан”

. Першими на місці витоку з'явилися бактерії та археї, які використовують метан, а пізніше до них приєдналися безхребетні, такі як трубчасті черв'яки і ракоподібні. У 2023 році висота газової хмари зменшилася з 1200 до 800 метрів, що свідчить про активність новоствореної екосистеми.

Екологічні наслідки витоків метану

Витоки метану з морського дна є серйозною екологічною проблемою через їхній вплив на парниковий ефект та морські екосистеми. Метан становить близько 11% глобальних парникових викидів за даними Агентства з охорони довкілля США. Донні відклади є найбільшим резервуаром метану на Землі. Витоки також спостерігаються в інших регіонах, зокрема в Північному морі. У 2012−2013 роках німецькі вчені виявили витоки метану біля покинутих свердловин у 28 з 43 випадків (63%). Геолог Крістоф Беттнер у 2020 році заявив про тисячі тонн метану, що витікають щороку зі старих свердловин Північного моря.

Дослідження показали, що великі концентрації метану в океані можуть спричиняти зниження рівня кисню, підвищення кислотності та перебудову екосистем. Моделювання 2025 року вказало на те, що витоки на глибині понад 300 метрів мають менший вплив на атмосферні викиди через розчинення газу у воді. Зразки, зібрані на понад 40 ділянках навколо свердловини, продемонстрували підвищені концентрації метану навіть на відстані 500 метрів від центру витоку, а різноманітність мікроорганізмів у донних відкладах зменшилася більш ніж на 30% поруч із витоком.

Китай у 2010−2020 роках пробурив понад 80 оціночних свердловин у Південно-Китайському морі для дослідження метангідратів, але інформація про їхній вплив на середовище залишається обмеженою. Цей випадок підкреслює важливість подальших досліджень впливу на екосистеми та необхідність контролю витоків метану.

Дослідження витоку метану в Південно-Китайському морі демонструє, що природні процеси можуть бути значно швидшими, ніж вважалося раніше, зокрема формування екосистем, які здатні споживати метан. Це відкриття може мати важливі наслідки для розуміння впливу подібних витоків на морські екосистеми та глобальний клімат. Подальші дослідження в цій сфері можуть допомогти розробити ефективні стратегії для контролю та запобігання подібним екологічним інцидентам у майбутньому.

Цікавим є те, що виявлення нових джерел енергії, таких як водень, також привертає увагу вчених. Нещодавно китайські геологи відкрили значне джерело водню під Ченду, що може стати важливим кроком у розвитку альтернативних джерел енергії та покращенні екологічної ситуації в регіоні. Це підкреслює важливість вивчення природних ресурсів та їх впливу на навколишнє середовище.