Контурна економіка для України: як Дія та DREAM змінять фінанси країни

Концепція контурної економіки в Україні

Як повідомляє ХВИЛЯ: В Україні пропонується концепція "контурної економіки", яка базується на чотирьох рівнях фінансових контурів зворотного зв'язку: особистому, сімейному, громадському та державному. Ця концепція використовує існуючу цифрову інфраструктуру, зокрема платформи "Дія" та "DREAM", для реалізації конкретних технологічних пропозицій та пілотних проектів. Згідно з даними Національного банку України, більше половини населення країни не має заощаджень на три місяці, що підкреслює необхідність впровадження нових економічних інструментів.

На даний момент "Дія" налічує 22 мільйони користувачів, а платформа "DREAM" містить 8 700 проектів відновлення. Концепція контурної економіки передбачає чотири основні рівні:

• людина і її фінансове здоров'я,
• сімейна економічна стійкість,
• громада і квадратичне фінансування,
• країна і облігації добробуту.

Одним із важливих аспектів цієї концепції є квадратичне фінансування, яке було запропоноване Віталіком Бутеріним, Зої Хіцціг і Гленом Вейлом у 2018 році. Зокрема, платформа Gitcoin вже розподілила $67 мільйонів за допомогою цього методу, а місто Спліт у Хорватії стало першим муніципалітетом у ЄС, що застосувало квадратичне фінансування для міських проектів.

Пілотні проекти та ризики

В Україні, відповідно до концепції, планується реалізувати три пілотні проекти:

• "фінансовий пульс" у "Дії" (пілот на 100 000 користувачів),
• квадратичне фінансування в одній громаді,
• одна пілотна облігація добробуту на конкретний проект відновлення, наприклад, школи.

Реалізація цієї концепції також стикається з чотирма ризиками:

• приватність,
• гудхартизація,
• цифрова нерівність,
• політична вразливість.

Причини для реалізації контурної економіки в Україні є технологічною (наявність "Дії"), часовою (відповідність eIDAS 2.0) та екзистенційною (необхідність ефективного використання $524 млрд на відновлення). У Польщі 66 міст мають бюджет участі з обов'язковими 0,5% муніципального бюджету, а Краків у 2024 році профінансував 163 проекти з 1 100 запропонованих. Також варто відзначити, що в Бутані з 2008 року використовується Індекс Валового Національного Щастя, і за 12 років частка "щасливих" зросла з 40,9% до 48,1%, що може слугувати прикладом для України.

Система Pix у Бразилії, яка була побудована за $2 мільйони державних коштів, обробляє 63 мільярди транзакцій на рік, що еквівалентно 15% ВВП на душу населення у добробуті. Важливо зазначити, що eIDAS 2.0 зобов'язує країни ЄС впровадити цифрові гаманці ідентичності до грудня 2026 року, а фінансові інститути – приймати їх до 2027 року. Таким чином, контурна економіка може стати важливим кроком у напрямку фінансової стабільності та розвитку в Україні, враховуючи поточні виклики та потреби населення.

Концепція контурної економіки в Україні має потенціал суттєво вплинути на економічну ситуацію в країні, оскільки вона передбачає інтеграцію сучасних технологій та фінансових моделей для покращення добробуту населення. Впровадження пілотних проектів може стати першим кроком до створення більш стійкої фінансової системи, що враховує специфічні потреби громадян та їхніх сімей.

Успішна реалізація цієї концепції залежатиме від подолання ризиків, пов'язаних із приватністю та цифровою нерівністю, а також від здатності залучити широке коло учасників до процесу фінансової трансформації. Приміром, досвід інших країн, таких як Польща та Бутан, може стати цінним ресурсом для України в цьому напрямку.

У контексті впровадження концепції контурної економіки в Україні, важливо зазначити, що нові можливості, які відкриваються завдяки платформі "Дія", можуть суттєво полегшити процес управління фінансами. Наприклад, нові податкові сервіси дозволяють громадянам з легкістю перевіряти нарахування та здійснювати онлайн-оплати, що також сприяє підвищенню фінансової грамотності населення. Це важливий крок до створення стійкої економіки, здатної адаптуватися до сучасних викликів.