Лесь Курбас і Червона армія: невідомі факти про співпрацю режисера з радянською владою
Співпраця Леся Курбаса з радянською владою
Як повідомляє ХВИЛЯ: Історик Сергій Удовик в ефірі політолога Юрія Романенка навів факти про співпрацю режисера Леся Курбаса з радянською владою на початку 1920-х років. Лесь Курбас, український театральний режисер і засновник театру Березіль, у своїй діяльності активно взаємодіяв з новою радянською системою, що відзначилося в його творчості та організаційних починаннях.
Театр Молодий, у якому працював Курбас, був розпущений через брак фінансування від УНР. У 1920 році Лесь Курбас разом зі своєю трупою був зарахований до складу 45-ї дивізії Червоної армії, командувачем якої був Йона Якір. Цей період став ключовим у формуванні театрального об'єднання Березіль, яке Курбас створив у 1922 році. Статут об'єднання містив положення про те, що воно керується основами марксизму, ленінізму та бореться за здійснення ідей соціальної революції і комуністичної культури.
Інновації та вплив Курбаса
Сергій Удовик зазначив, що Курбас у своїй діяльності вперше в Україні почав застосовувати методи психології для навчання акторів і режисерів. Він також впровадив використання масових сцен та плакатної стилістику для прославлення перемоги пролетаріату. Крім того, для посилення впливу на підсвідомість, Курбас спеціально відзняв кінофільм, який транслював на сцені. Ці інновації підкреслюють його прагнення до новаторства в театральному мистецтві.
У своїй роботі Курбас намагався захистити свій театр від українських націоналістів, звертаючись по допомогу до командувача 45-ї дивізії:
“Він просить захисту свого театру від українських націоналістів у командувача 45-ї дивізії Червоної армії Йони Якіра.” - Сергій Удовик
Більш того, трупа Курбаса слідом за дивізією їздила по селах, агітуючи селян за радянську владу. Ця діяльність свідчить про активну участь Курбаса в процесах, які відбувалися в Україні в той час, та його намагання інтегрувати театральне мистецтво у нові соціально-політичні реалії.
Співпраця Леся Курбаса з радянською владою та його інноваційні підходи до театрального мистецтва відзначаються як важливий етап в українській культурі 1920-х років. Його діяльність не лише вплинула на розвиток театру, але й стала частиною ширшого контексту соціальних і політичних змін в Україні, що відбувалися в той час. Розуміння цих процесів може допомогти сучасникам краще усвідомити складність культурної ідентичності та історії України в XX столітті.
Читайте також

