Найстарішу порохову гармату Кореї Хванджа Хватон знайдено на горі Кимсон у Південній Кореї

Відкриття гармати Хванджа Хватон

Як повідомляє НВ — Техно: На горі Кимсон у Південній Кореї була знайдена невелика бронзова гармата, яка ідентифікована як найстаріша збережена корейська порохова зброя. Цей артефакт, названий Хванджа Хватон, датується 1377 або 1437 роками. Гармата була представлена 21 вересня 2026 року Національним дослідницьким інститутом культурної спадщини Наджу, після трирічних досліджень.

Гармата була виявлена під час військової операції з розмінування на горі Кимсон, приблизно на 10 см під поверхнею. Ця гора, розташована над регіоном річки Йонсан, є стратегічно важливим місцем на південному заході Кореї. З 1966 року тут розміщувався підрозділ протиповітряної оборони. Довжина гармати становить 23,75 см, а діаметр каналу ствола – 1,66 см. Вага гармати складає 1032 грами. Вона має конструкцію, що включає дульний зріз, порохову камеру та гніздо для дерев’яної рукоятки, що свідчить про її портативність як вогнепальної зброї для метання стріл або інших снарядів.

На корпусі гармати є напис, який містить 27 символів у шести колонках на гнізді рукоятки, а також один символ біля дульного зрізу. У написі вказується, що гармата була виготовлена у дванадцятому місяці року Чонса. Початкова вага, зазначена в написі, становила один гин і чотирнадцять ньян, традиційні корейські одиниці вимірювання. Виготовленням гармати займалися посадовець Ан Хю-бо, що обіймав посаду нокса, та майстер на ім'я Сок. Посадовці з титулом нокса брали участь у виробництві зброї наприкінці періоду Корьо та в період Чосон.

Датування та історичне значення

Датування гармати базується на традиційному 60-річному циклічному календарі, що дозволяє звузити ймовірні дати виготовлення до 1377 або 1437 років. У 1377 році уряд заснував Хватун Догам, агентство з виробництва пороху та вогнепальної зброї, а Чхве Му Сон був військовим новатором, що сприяв створенню цього агентства. 1437 рік співпадає з правлінням короля Седжона, коли активно вдосконалювалася порохова зброя в Чосон. У 1445 році відбулася стандартизація нових конструкцій вогнепальної зброї.

Внутрішня конструкція гармати має заокруглену порохову камеру, що є характерним для ранніх вогнепальних зразків. Водночас пізніша зброя часів Седжона включала дерев’яні пижі для ефективнішої передачі вибухового тиску. На відміну від них, у гарматі Хванджа Хватон відсутня конфігурація патронника з пижами.

У Південній Кореї також було виявлено палац королівства Сілла, яке існувало з 57 року до н.е. до 935 року н.е. Відкриття палацу стало результатом десятирічного розслідування, проведеного Корейською службою з охорони культурної спадщини. Королівство Сілла об'єднало більшу частину Корейського півострова у 668 році в союзі з династією Тан, завоювавши Пекче і Когуре. Ці відкриття надають важливу інформацію про історію об'єднання Корейського півострова та розвиток військової техніки в регіоні.

Відкриття гармати Хванджа Хватон є важливим внеском у розуміння історії військової техніки в Кореї, а також свідчить про технологічні досягнення епохи Корьо та Чосон.

Це відкриття підкреслює значення історичних артефактів для дослідження культурної спадщини, що допомагає вивчити еволюцію вогнепальної зброї та її вплив на військову стратегію країни. Також важливо відзначити, що подібні знахідки можуть сприяти розвитку туризму та культурного обміну в регіоні.