Людську ДНК знайшли на стінах печер з наскельними малюнками

Дослідження проєкту «Перше мистецтво»

Як повідомляє НВ — Техно: Дослідження проєкту «Перше мистецтво» (First Art) виявило, що людська ДНК може зберігатися на стінах печер протягом тисячоліть. В рамках цього проєкту, який очолюють дослідники з Іспанії та Португалії у співпраці з Інститутом еволюційної антропології імені Макса Планка, було зібрано 54 зразки з 11 печер. З них лише п’ять зразків виявили автентичну мітохондріальну ДНК стародавньої людини, що надає нові можливості для вивчення доісторичного людського існування.

Результати дослідження

Дослідження зосередилося на 24 панелях наскельного мистецтва в печерах, серед яких були печери Ескоураль, Коварона та Альтаміра. Зразки, що містили ДНК, включають:

• кальцитову кірку з пігментом з панелі 11 у печері Ескоураль;
• два непігментовані зразки з цієї ж печери;
• два зразки з Коварона.

Важливо зазначити, що три зразки походять від жінок, один - від чоловіка, а один зразок залишився невизначеним. ДНК з Коварона належить до генетичного кластера західних мисливців-збирачів, що свідчить про різноманітність стародавнього населення.

Дослідження також виявило, що два зразки не містили мітохондріальної ДНК фауни, тоді як три інші зразки показали наявність як ДНК людини, так і ДНК фауни. Тест аерографа, проведений на кістках птаха з печери Альтаміра, не виявив ДНК стародавньої людини.

«Ми знаємо, що деякі твори мистецтва наносилися на стіни печер шляхом видування або втирання пігменту на поверхню. Враховуючи величезну чутливість сучасних методів аналізу стародавньої ДНК, ми прагнули побачити, чи може цей тип контакту залишити сліди ДНК у наскельному мистецтві, що потенційно дозволить нам отримати генетичні профілі від творців мистецтва.» - Іполіто Колладо Хіральдо

Альба Боссомс Меса додає: «Хоча ми не можемо безпосередньо пов'язати знайдені нами сліди давньої людської ДНК зі створенням наскельного живопису, це перший доказ збереження людської ДНК на стінах печер протягом тисячоліть». Це відкриття може змінити уявлення про те, де можна знайти стародавню ДНК, адже дослідження показали, що давню ДНК можна витягти не лише з пігментованих зразків, але й зі стін печер, які не мають видимих слідів минулої людської діяльності.

Маттіас Мейєр зазначає: «Тепер ми можемо поставити нові питання: хто торкався цієї стіни? Це був чоловік чи жінка? До якої групи населення вони належали? Як далеко зайшли стародавні люди в глибокі печерні системи?» Відкриття в колумбійській Амазонії, де вік зображень сягає близько 11 000 років, також свідчить про давню історію людської творчості.

Археологи зафіксували 496 відбитків рук, з яких 70% мають прикраси. На 256 відбитках виявлено спіральні орнаменти, а на 84 - лінійні мотиви, що демонструє розмаїття стародавнього мистецтва. Більшість малюнків розташовані на висоті від 2 до 3 метрів.

Ці знахідки підкреслюють важливість досліджень у сфері археології та антропології, відкриваючи нові горизонти для розуміння минулого людства.

Дослідження, проведене в рамках проєкту «Перше мистецтво», доводить, що стародавня ДНК може зберігатися на стінах печер протягом тривалого часу, що надає нові можливості для вивчення історії людства. Це відкриття також підкреслює різноманітність стародавніх людських популяцій і їх взаємодію з навколишнім середовищем, а також важливість наскельного мистецтва в культурному розвитку первісних людей.

Цікавим є те, що в інших печерах також виявлено сліди стародавніх людей, зокрема, відбитки рук, які датуються 11 тисячоліттями. Це відкриття підкреслює важливість наскельного мистецтва як джерела інформації про культурну спадщину та життя наших предків, що може допомогти у подальшому вивченні еволюції людства.