Мав цілеспрямований характер та був вимогливим до себе. Згадаймо Дмитра Княжковського

Щодня о 9 ранку українці вшановують пам'ять усіх, чиє життя забрала російсько-українська війна. Нині згадаємо Дмитра Княжковського.

Старший сержант Княжковський Дмитро Михайлович 28 вересня 2024 року внаслідок ворожої авіаційної атаки дістав поранення, несумісні з життям. Про це повідомляє Південне регіональне управління Держприкордонслужби України. 

Дмитро Княжковський народився 26 грудня 2000 року в селі Дібровка, що на Одещині. Середню освіту здобув у 2016 році у Малофонтанському навчально-виховному комплексі (школа І-ІІІ ступенів) та невдовзі вступив до Крижопільського професійного будівельного ліцею, де здобув професію електрозварювальника.

Дмитро ще з дитинства любив спорт, займався боксом та греко-римською боротьбою. Брав участь у змаганнях із самбо, а також у змаганнях із підняття гирі.

Свій військовий шлях у лавах Держприкордонслужби розпочав у липні 2019 року, підписавши контракт у Подільському прикордонному загоні.

Службу проходив у мобільному підрозділі. Неодноразово виконував завдання в зоні проведення бойових дій на Бахмутському та Сумському напрямках. Мав позивний Князь. 

Дмитро вирізнявся серед своїх побратимів цілеспрямованим характером. Він завжди проявляв ініціативу та був вимогливим до себе, відстоював свою позицію та швидко виконував визначені йому завдання, - згадує про свого підлеглого заступник начальника застави старший лейтенант Назар Лукиша.

Старший сержант Княжковський Дмитро Михайлович 28 вересня 2024 року внаслідок ворожої авіаційної атаки дістав поранення, несумісні з життям. 

Дмитро завжди був доброю і світлою людиною. Він прагнув жити за принципом чесності і справедливості. Він був людиною із сильним характером, мав цілі, витримку, був мужнім і сміливим, допомагав людям. Завжди поважав інших, був працьовитим, життєрадісним, щирим, а також турботливим сином, братом, другом. Дмитро мріяв бути щасливою людиною і робити щасливими інших, але, на жаль, його життя забрала клята війна, яку розпочала Російська Федерація, - написала про захисника України Ірина Шаргородська на сторінці Малофонтанського опорний закладу освіти у Facebook.

Попрощалися з героєм та провели в останню путь в селі Малий Фонтан Подільського району Одеської області.

Вшановуємо пам'ять загиблих героїв

Головнокомандувач долучається до хвилини мовчання. Ми вшановуємо пам'ять усіх українців, які загинули у боротьбі за Батьківщину. Ми згадуємо загиблих від рук російських загарбників, запалюємо свічки пам'яті та схиляємо голови у скорботі під час загальнонаціональної хвилини мовчання, вшановуючи світлу пам'ять громадян України, які віддали життя за свободу і незалежність держави: усіх військових, цивільних та дітей, усіх, хто загинув у боротьбі з російськими окупантами та внаслідок нападу ворожих військ на українські міста і села.