Мав непересічний письменницький та поетичний хист. Згадаймо Сергія Зайцева

Мав письменницький та поетичний талант
Мав письменницький та поетичний талант

Щодня о 9 ранку українці вшановують пам'ять усіх, чие життя забрала російсько-українська війна. Нині згадаємо Сергія Зайцева.

Старший лейтенант Сергій Зайцев, позивний Історик, загинув від кулі російського снайпера 28 грудня 2022 року у селі Кліщіївка Донецької області. Захиснику назавжди залишилося 32. Про це повідомив Львівський університет.

Сергій народився у місті Нікополь на Дніпропетровщині. Він з дитинства цікавився історією українського козацтва і захоплювався патріотичною та історичною літературою.

У 2010 році Сергій поступив на історичний факультет Львівського національного університету ім. Івана Франка. У 2014 році, коли російські загарбники напали на Україну, Сергій, будучи студентом четвертого курсу, добровільно зголосився захищати Україну на фронті. Згодом він став офіцером Збройних сил України.

З 2010 року він жив у Львові. Він був автором монографії та низки статей, які значно сприяли вивченню історії національно-визвольних змагань 1917-1921 років. Він також мав непересічний письменницький та поетичний талант.

Після завершення активної фази бойових дій на Сході, Сергій закінчив навчання на історичному факультеті і поступив до аспірантури на кафедру історичного краєзнавства. Він успішно працював над дисертацією, вивчаючи тему "Повстансько-партизанський рух на Катеринославщині 1917- поч. 1920-их рр. (військовий аспект)". Восени 2021 року його наукову роботу рекомендували до захисту, але захист так і не відбувся.

Офіцерську підготовку він проходив у Національній академії сухопутних військ ім. гетьмана Петра Сагайдачного. Боротьба за Україну для нього розпочалася з Революції Гідності. У 2014-му він вирушив на фронт як студент-доброволець. Воював у батальйоні "Київ-2", а потім - у 10-й гірсько-штурмовій бригаді.

Під час повного вторгнення він знову став на захист Батьківщини, приєднавшись до складу 60-ї окремої механізованої бригади. Він брав участь у визволенні Херсонської області і обіймав посаду заступника командира роти з морально-психологічного забезпечення. Його нагородили відзнакою президента "За участь в антитерористичній операції" і нагрудним знаком "Учасник АТО".

"Сергій був добрим сином, люблячим чоловіком і батьком, вірним другом, справжнім патріотом та надзвичайно чесною людиною, розсудливим і мудрим командиром. Поняття страху для нього було немислимим, а офіцерська честь важливіша за життя. Його відважність була прикладом для побратимів. Це велика втрата для сім'ї, науки, українського війська і усіх, хто знав Сергія", - сказала дружина Василина.

Воїна поховали на Марсовому полі у Львові.

У Сергія залишилися мама, дружина і донька.

"Главком" долучається до хвилини мовчання. Ми вшановуємо пам'ять усіх українців, які загинули у боротьбі за Батьківщину. Ми згадуємо загиблих від рук російських загарбників, запалюємо свічки пам'яті та схиляємо голови у скорботі під час загальнонаціональної хвилини мовчання, вшановуючи світлу пам'ять громадян України, які віддали життя за свободу і незалежність держави: усіх військових, цивільних та дітей, усіх, хто загинув у боротьбі з російськими окупантами та внаслідок нападу ворожих військ на українські міста і села.

Читайте також