Миші на вулканах Анд виживають завдяки унікальній адаптації

Андські листовухі миші та їх адаптація до екстремальних умов

Як повідомляє НВ — Техно: Андські листовухі миші (Phyllotis vaccarum) живуть на вулканічних вершинах Анд вище 6700 метрів, де кисню вдвічі менше, ніж на рівні моря. Дослідження, опубліковане в журналі Science, пояснює їх адаптацію до екстремальних умов. Миші мають унікальні фізіологічні особливості, які дозволяють їм виживати в таких важких умовах.

Вид андських листовухих мишей займає діапазон від узбережжя Чилі до вершин андських вулканів. З моменту відкриття цього виду британським зоологом Олдфілдом Томасом у 1912 році, біологи протягом багатьох років намагалися зрозуміти, як ці дрібні гризуни можуть постійно жити на таких великих висотах. За роки експедицій зібрано понад 160 мишей, зокрема з вершини вулкана Льюльяйльяко, де кисню лише 44% від норми.

Фізіологічні особливості та адаптації

Дослідження показало, що м'язи гірських мишей насичені мітохондріями, що дозволяє їм довше підтримувати активність.

“Вони радше схожі на марафонця, ніж на спринтера. Їхні м'язові клітини напхані мітохондріями, які дозволяють їм довше підтримувати теплотворну активність,” - зазначає Грем Скотт, професор фізіології тварин з Університету Макмастера.

Також було виявлено, що гризуни спалюють жири замість вуглеводів, що є ще одним важливим адаптаційним механізмом.

Крім того, у геномі мишей знайдено сліди добору в генах, що відповідають за розщеплення рослинних токсинів. Грем Скотт зазначає:

“Спершу ми зосередилися на найочевидніших викликах, як-от нестача кисню й холод, але були важливі чинники, яких ми не очікували, зокрема те, як ці тварини дають раду зі своєю їжею.”

Дослідження андських листовухих мишей дає нові уявлення про пристосування тварин до екстремальних умов, підтверджуючи, що ці гризуни виробили відразу низку пристосувань до кількох екстремальних загроз. Довгий час вважалося, що ссавці не здатні постійно жити набагато вище 5500 метрів, але результати цього дослідження ставлять під сумнів ці уявлення.

Це дослідження має важливе значення для розуміння еволюційних механізмів, що дозволяють живим істотам адаптуватися до екстремальних умов навколишнього середовища. Виявлення унікальних фізіологічних та генетичних адаптацій у андських листовухих мишей може допомогти в подальшому вивченні інших видів, що живуть у подібних умовах, а також у розробці стратегій збереження біорізноманіття в умовах глобальних змін клімату.

Цікаво, що адаптація до екстремальних умов не є унікальною лише для андських мишей. Наприклад, дослідження в США показали, що 84% мишей стали стійкими до отрути завдяки мутаціям у генах. Це свідчить про здатність тварин адаптуватися до змін у навколишньому середовищі, що відкриває нові перспективи для вивчення механізмів еволюції.