На заході України протестувальники майже не використовували нецензурну лексику

Від паркану до картону: Чому у Рівному не було протестувальників із «матюками»?

Як повідомляє Radiotrek — Світ: У публікації автор Микола Несенюк аналізує протести з картонками, що відбулися у 2025 та 2026 роках, з особливим акцентом на використання нецензурної лексики на плакатах. Він зазначає, що у 2025 році протест з картонками, учасниками якого були переважно кияни, показав активне використання ненормативної лексики. У 2026 році ситуація змінилася, і протест охопив більшість українських міст, але на заході України, зокрема у Рівному, таких написів стало менше або не було зовсім.

Автор вважає, що «для мене особисто обидва так звані «картонкові майдани», що торішній, що нинішній, були цікаві не стільки тим, чого саме вимагали молоді люди з згаданими картонками, а якими саме словами вони ці свої вимоги висловлювали». Микола Несенюк підкреслює, що явище протестів з нецензурною лексикою відоме і має історичне коріння, адже «це явище полягає в тому, що в певному віці дитина дізнається як саме звуться в народі людські і не лише людські дітородні органи». Це знання, на думку автора, призводить до світоглядного конфлікту, адже «вивчені дітьми слова чомусь не можна говорити вголос».

Зміни у протестах у 2026 році

У 2026 році, за спостереженнями автора, ситуація змінилася: «Цього року історія повторилася але трохи не так». Микола Несенюк зазначає, що «чим далі на захід, тим менше було на картонках тих самих слів». Автор припускає, що у Рівному протестувальникам могло бути соромно перед знайомими, які могли їх побачити в центрі міста із брудними написами, адже «це ж не Київ, де від мами далеко».

Таким чином, дослідження протестів з картонками в Україні демонструє, як культурний контекст може впливати на форми вираження незадоволення. У Рівному протестувальники обрали більш стриману форму вираження своїх вимог, що відображає місцеві соціальні норми та цінності.

Ця зміна у формі протестів може свідчити про еволюцію суспільних настроїв та адаптацію до місцевого контексту. Показово, що у великих містах, таких як Київ, протести можуть бути більш вільними у вираженні, тоді як у менших містах, де соціальна структура більш консервативна, учасники обирають більш стримані форми висловлення своїх думок. Це може відображати не лише місцеві норми, а й страх перед осудом з боку суспільства.