НАЗК оцінило ризики понад 634 тисяч декларацій за 2025 рік

Оцінка ризиків декларацій за 2025 рік

Як повідомляє НАЗК — Новини: Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) завершило оцінку ризиків декларацій за 2025 рік, використовуючи логічний та арифметичний контроль (ЛАК). Цей процес включає аналіз відомостей у деклараціях та їх звірку з даними державних реєстрів. Декларації, які отримали найвищий рейтинг ризику, підлягають повній перевірці. Повна перевірка включає з'ясування достовірності, визначення точності оцінки активів, перевірку на конфлікт інтересів, а також виявлення ознак необґрунтованості активів та незаконного збагачення.

НАЗК продовжує перевіряти декларації за попередні періоди, проте вже розпочато повні перевірки за 2025 рік. За даними агентства, 40,3% декларацій за 2025 рік пройшли автоматизовану перевірку. У межах кампанії декларування, яка тривала з 1 січня до 31 березня 2026 року, було подано понад 634 тисячі декларацій.

Географія витрат та активи декларантів

Географія витрат декларантів демонструє значні суми, витрачені за кордоном. Найбільші витрати зафіксовано в:

• Туреччині – понад 1,15 мільярда гривень;
• Австрії – 698,3 мільйона гривень;
• США – 296,9 мільйона гривень.

Готівка та валютні вподобання декларантів вражають своєю різноманітністю. Декларанти зберігають готівку майже у 90 валютах, серед яких найпоширеніші: гривня, долар США, євро, угорський форинт та японська єна. Криптовалюти на кінець 2025 року загалом становлять майже 839 мільйонів гривень. Найбільший обсяг криптовалюти зафіксовано у:

• Tether (USDT) – понад 278 мільйонів гривень;
• Bitcoin – понад 150 мільйонів гривень;
• Ethereum – понад 100 мільйонів гривень;
• Ripple – понад 46 мільйонів гривень;
• Binance Coin (BNB) – понад 9 мільйонів гривень.

Найбільшу сукупну вартість криптовалюти, що перевищує 623 мільйони гривень, задекларували з позначкою "Інше". Державні службовці категорії В володіють криптовалютою на понад 109 мільйонів гривень, категорія Б – понад 52 мільйони гривень, категорія А – понад 19 мільйонів гривень, а п'ята категорія посад в органах місцевого самоврядування – понад 14 мільйонів гривень. Найвартісніші криптоактиви зафіксовано в:

• Києві – майже 265 мільйонів гривень;
• Одеській області – понад 99 мільйонів гривень;
• Київській області – понад 70 мільйонів гривень;
• Дніпропетровській області – понад 63 мільйони гривень;
• Закарпатській області – понад 57 мільйонів гривень.

Квадратні метри за кордоном також мають вражаючі цифри. Задекларовано 3 904 об'єкти нерухомості за межами України, вартістю понад 4,1 мільярда гривень. Найбільше об'єктів нерухомості зафіксовано в:

• Німеччині – 757 об'єктів;
• Польщі – 503 об'єкти;
• Іспанії – 282 об'єкти;
• Болгарії – 251 об'єкт;
• Великій Британії – 161 об'єкт.

З цих об'єктів 3 064 – це квартири, а 362 – житлові будинки. Члени сімей декларантів володіють 2 033 об'єктами на 2,2 мільярда гривень, у той час як самі декларанти мають 1 871 об'єкт на понад 1,9 мільярда гривень. Найдорожча закордонна нерухомість розташована в Іспанії, Великій Британії, Польщі, США та Болгарії.

Дорогоцінні метали на мільярд гривень також були задекларовані. Загальна вартість дорогоцінних металів перевищила 1,2 мільярда гривень, з яких декларанти зазначили свої метали на понад 952,5 мільйона гривень, а члени сімей – на понад 247,9 мільйона гривень. Золото у злитках або пластинах становить понад 1,05 мільярда гривень, монети – 139,7 мільйона гривень, срібло у злитках або пластинах – понад 4,6 мільйона гривень, золото в порошку – понад 1,6 мільйона гривень, платина у злитках або пластинах – понад 746 тисяч гривень, а паладій у злитках або пластинах – понад 286 тисяч гривень.

Таким чином, аналіз декларацій за 2025 рік демонструє значні суми витрат, активів та ризиків, які потребують подальшого контролю та перевірки з боку НАЗК.

Результати оцінки декларацій свідчать про важливість здійснення прозорого контролю за доходами та витратами державних службовців.

В умовах боротьби з корупцією такі дані можуть стати основою для подальшого вдосконалення системи моніторингу та виявлення можливих правопорушень. Витрати за кордоном, обсяги криптовалют та нерухомості вказують на необхідність посилення контролю за фінансовими потоками та активами, щоб забезпечити законність і прозорість у державному секторі.

Водночас, варто зазначити, що понад 567 кандидатів на державні посади не задекларували активи на суму понад 1 мільярд гривень, що викликає додаткові запитання щодо прозорості їхніх фінансових справ. Це підкреслює важливість ретельного контролю за деклараціями та виявленням можливих зловживань у системі державного управління.