Одеський припортовий завод не працює з 2021 року: це коштує Україні 500 мільйонів доларів на рік

Стан Одеського припортового заводу

Як повідомляє ХВИЛЯ: Одеський припортовий завод (ОПЗ) не працює з вересня 2021 року, і його запуск міг би економити Україні до 500 мільйонів доларів на рік. Про це в інтерв'ю повідомив керуючий партнер компанії "Агро Газ Трейдінг" Олександр Горбуненко. Він вказав на те, що зобов'язання ОПЗ перевищують 500 мільйонів доларів, тоді як стартова ціна заводу на приватизацію становила близько 100 мільйонів доларів.

ОПЗ, який у кінці 90-х років виробляв близько 10% світового обсягу карбаміду, втратив свою ефективність через неефективний контроль з боку держави-власника та наявність великого шлейфу боргів. Приватизація заводу була запланована на 25 листопада 2025 року, проте не відбулася через відсутність учасників. Серед потенційних учасників приватизації була компанія Kernel.

Фінансові виклики та плани

У бюджеті України на 2026 рік закладено надходження від приватизації в розмірі близько 2 мільярдів гривень, тоді як стартова ціна ОПЗ становила 4,5 мільярда гривень. У 2022 році ОПЗ в односторонньому порядку розторгнув договір з "Агро Газ Трейдінг" про запуск, що стало ще однією перешкодою на шляху відновлення роботи заводу. Додатково, була невдала спроба запуску заводу в серпні 2024 року.

Горбуненко також зазначив, що для роботи ОПЗ необхідно 700-800 мільйонів кубометрів газу на рік, а 99% акцій заводу належать державі.

Олександр Горбуненко

Він підкреслив, що ситуація з приватизацією є парадоксальною, оскільки держава сама не вірить у можливість продажу заводу або замовчує намір знизити ціну. Таким чином, незважаючи на величезний потенціал ОПЗ, відсутність чіткого плану дій та перешкоди з боку держави продовжують стримувати його відновлення.

Ситуація з Одеським припортовим заводом ілюструє складні виклики, з якими стикається українська промисловість у контексті приватизації державних активів. Враховуючи стратегічне значення ОПЗ для хімічної промисловості та економіки в цілому, його відновлення могло б суттєво вплинути на зменшення боргового навантаження держави. Однак, відсутність інтересу з боку інвесторів та проблеми з управлінням залишають завод у стані бездіяльності, що викликає занепокоєння щодо майбутнього цілої галузі.