Охоронник чи охоронець? Мовознавиця пояснила, яке слово вживати правильно

Мовознавиця Ольга Васильєва про правопис слова "охоронник"

Мовознавиця Ольга Васильєва пояснила, як правильно позначати людину, яка щось охороняє і чи є слово "охоронник" калькою з російської мови. Про це йдеться у рубриці "Главкома" "Мовне питання".

«Ні, не калька, бо є ж і "прикордонник". Згідно з тлумачним словником "охоронник" – те саме, що охоро́нець. Але у трудовій книжці буде написано тільки "охоронник", бо Мінсоцполітики визначило кваліфікаційну характеристику професії "охоронник", – пояснює філологиня.

Васильєва додає, що у професійній діяльності слово "охоронець" не вживається. І також жартує, що у словнику Агатангела Кримського і Сергія Єфремова є жартівливий відповідник "охоронцю": "боронило".

Українська термінологія та її відродження

Нагадаємо, що Ольга Васильєва розповіла про відродження української термінології в сучасних механізмах термінотворення. У Радянському Союзі, якщо й створювали українські технічні терміни, то шляхом калькування з російської мови. Так виникло, наприклад, словосполучення "нержавіюча сталь". Проте варто пам'ятати, що період розвитку українського термінознавства в СРСР був надзвичайно коротким – лише з 20-х до 30-х років ХХ століття. Після цього майже всіх мовознавців, які працювали над українською технічною термінологією, репресували.

Раніше філологиня Ольга Васильєва пояснила, що від жіночого імені "Олександра" в українській мові утворюються форми "Саня", "Санда", "Леся". А от від чоловічого імені є і "Санько", і "Сашко", і "Шурко", і "Лесь". Також філологиня Ольга Васильєва у рубриці "Главкома" "Мовне питання" пояснила, чи є у слова "груди" однина та яке слово вживати на позначення однієї із грудей.

Пояснення Ольги Васильєвої стосовно правопису та пояснення походження деяких слів української мови вказують на важливість дотримання словникової та граматичної правильності у вживанні мови. Зокрема, зазначенням, що українські терміни мають унікальне походження та не є простою копією російської мови, вчить нас більш поважати власну мову та цінувати її унікальність. Також цікавим є огляд походження різних форм від чоловічих та жіночих імен, що додає кольору та цікавості мові.