Олександр Довженко: невідомі факти про генія кіно та його стосунки з владою

Інтерв'ю з Сергієм Тримбачем

Як повідомляє Главком: У новому інтерв'ю кінокритика Сергія Тримбача обговорюються важливі аспекти життя та творчості видатних українських діячів - Олександра Довженка та Івана Миколайчука. Тримбач розкриває біографічні факти про Довженка, його стосунки з радянською владою, архівні дослідження, а також невтілені проєкти та особисте життя обох митців.

Олександр Довженко та Іван Миколайчук

Олександр Довженко, який прийшов у кіно у 1926 році, за три роки зняв такі фільми, як "Звенигора", "Арсенал" і "Земля". Довженко воював у війську Петлюри, був затриманий чекістами і засуджений до концтаборів. Незважаючи на те, що він не був членом партії, Довженко вірив у комунізм. Він помер 25 листопада 1956 року в Москві, залишивши після себе малий капітал - на банківському рахунку майже не було грошей, і похорон був за державний кошт.

Відомо, що Довженко хотів повернутися в Україну у 1954 році, але Хрущов відмовив. У 1928 році він офіційно одружився з Юлією Солнцевою, яка померла у 1989 році і похована поруч з ним. Перша дружина Довженка, Варвара Крилова, померла у 1959 році, а в одному з листів до нього запитувала: "Зачем ты чужому ребенку прислал деньги?"

Іван Миколайчук, який у 15 років прибув до Києва, щоб побачити Довженка, також залишив значний слід в українському кінематографі. Його фільм "Вавилон ХХ" з'явився після 1979 року, коли з посади секретаря ЦК УРСР з ідеології скинули Валентина Маланчука. Сергій Тримбач, який отримав Шевченківську премію за книгу "Іван Миколайчук. Містерії долі", згадує, що у 1980 році йому замовляли статтю про українське поетичне кіно для московського журналу "Искусство кино". Перша книга про Миколайчука була видана у 1991 році.

• Серед нереалізованих проєктів Миколайчука варто зазначити "Тисяча снопів вітру".
• Довженко мріяв про реалізацію кількох проєктів, серед яких "Тарас Бульба" та "Поема про море".

Однак багато з його задумів залишилися нереалізованими. Відомо, що на Довженка доносили такі особи, як Микола Бажан, Юрій Смолич та Григорій Зельдович. В особистому житті Довженка важливу роль відігравали жінки, які були поруч з ним у Москві: мати, дружина Юлія Солнцева, теща та хатня робітниця.

Цей аналіз життя двох великих українських митців надає можливість глибше зрозуміти їхній внесок у культуру та кіно, а також виклики, з якими їм доводилося стикатися в умовах радянського режиму. Розуміння їхньої творчості та обставин, в яких вони працювали, є важливим для оцінки українського кіномистецтва та його розвитку. Сьогодні їхній спадок продовжує впливати на нові покоління митців, що прагнуть зберегти та популяризувати українську ідентичність через кіно.