Оперу Дмитра Бортнянського "Креонт" відновили в Україні: прем'єра 2026 року та запис на світових платформах

Відновлення опери "Креонт"

Як повідомляє Рубрика — Суспільство: Оперу Дмитра Бортнянського "Креонт", прем'єра якої відбулася у Венеції в 1776 році, відновили на українській сцені у 2026 році. Партитура твору довгий час вважалася втраченим, але рукопис зберігся в бібліотеці Португалії, зокрема в Biblioteca da Ajuda. Команда фахівців, серед яких був Андрій Коляда, займалася реконструкцією партитури, оскільки авторської версії Бортнянського не знайдено.

Прем'єра опери "Креонт" відбулася у Національній філармонії у серпні 2026 року. Виконання проходило за участю Liatoshynskyi Capella під керівництвом диригента Йорґа Цвікера. В рамках відновлення, український переклад лібрето здійснив Тарас Лазер, який скоротив історію з трьох актів до двох. Переклад виконано у формі поетизованої прози, що створено для вдумливого читання і не є готовим текстом для титрів.

Особливості реконструкції партитури

У процесі реконструкції партитури зазначено, що партії натуральних валторн присутні у номерах 9 та 52. "Стрій валторн зазначено лише у двох номерах, № 9 та № 52, і скорочено: 'Bfa', 'elafa'. Це читається як Corni in B-fa та Corni in E[s]-la-fa й відповідає італійській практиці XVIII століття", - зазначив Андрій Коляда.

Також в партитурі виявлено басовий і теноровий ключі, хоча натуральні валторни зазвичай записували у скрипковому ключі без ключових знаків. Завершена реконструкція опери була представлена на міжнародних стримінгових платформах, таких як:

• Spotify
• Apple Music
• YouTube Music
• Amazon Music
• Deezer
• інші

Олеся Лазер-Паньків брала участь у погодженні написання імен і географічних назв, а текст партитури поєднує фрагменти лібрето, при цьому редактори позначили свої доповнення окремо.

Тарас Лазер зазначив: "Жанрова зміна й поєднання трьох актів у два позначилися на мові твору. Фінальні сцени та хори забарвлені піднесеністю й переможним пафосом. Буквально в останній сцені вони досить різко змінюють похмурі епізоди, у яких Антігона та її коханий Емон готуються до самогубства в печері".

Таким чином, відновлення "Креонта" стало важливою подією для української культурної сцени, зберігаючи спадщину Дмитра Бортнянського для майбутніх поколінь.

Відновлення опери "Креонт" є значним кроком у збереженні та популяризації української культурної спадщини. Цей проект не лише повертає до життя твір, який довгий час вважався втраченим, але й демонструє можливості сучасних українських музикантів та фахівців у сфері класичної музики. Завдяки зусиллям команди, нова версія опери стала доступною для широкої аудиторії, що підкреслює важливість культурного діалогу та обміну між поколіннями. Відновлення таких творів сприяє збагаченню національної ідентичності і культурної пам'яті.