Паразит Trichomonas tenax виявлено у 17% собак і майже 6% котів, що потребує додаткових досліджень

Дослідження Trichomonas tenax у домашніх тварин

Як повідомляє НВ — Техно: Науковці з Вроцлавського університету наук про довкілля та життя виявили паразита Trichomonas tenax у 17% досліджених собак і майже 6% котів. Дослідження проводили на прикладі 238 домашніх тварин, серед яких було 151 собака та 87 котів. Паразит Trichomonas tenax живе в ротовій порожнині людини і пов'язаний із захворюваннями ясен, а також може передаватися через слину.

Згідно з результатами дослідження, ризик зараження Trichomonas tenax вищий у собак, які старші за 9 років, а також у тих, які мають значні відкладення зубного каменю. Всі коти, у яких виявили трихомонади, жили виключно в приміщенні. Однак дослідники не встановили статистично значущого зв’язку між умовами утримання тварин і рівнем зараження.

Дослідження в Чехії та вплив Trichomonas tenax

Дослідження в Чехії показало, що трихомонади виявляли у майже 38% собак та 10% котів, при цьому у чеському дослідженні брали участь тварини з притулків. Ротові трихомонади можуть викликати виробництво білків та ферментів, які пошкоджують колагенові волокна та призводять до втрати м’яких тканин. Крім того, трихомонади іноді знаходять у мигдаликах або лімфатичних вузлах.

Вплив Trichomonas tenax на здоров’я собак і котів залишається недостатньо вивченим, що ставить питання про необхідність подальших досліджень. Потрібні додаткові дослідження для визначення поширеності паразита, його шляхів передачі та загрози для здоров’я як тварин, так і людей. Джерело зараження може бути в тому, що кожна шоста собака може бути носієм паразита, характерного для людей.

Результати дослідження підкреслюють потенційну загрозу для здоров'я домашніх тварин і вказують на важливість обстеження тварин на наявність паразитів. Це також відкриває нові напрямки для вивчення можливих шляхів передачі інфекцій від тварин до людей, що є актуальною темою в контексті зростання випадків зоонозів. Подальші дослідження можуть допомогти зрозуміти, як зменшити ризики зараження і покращити здоров'я як тварин, так і їхніх власників.