Парламент пояснив, чому стенограми розгляду скандальної будівельної реформи засекречені

Верховна Рада знову намагалася виправдати свої спроби секретизувати стенограми засідання профільного комітету, яке розглядало законопроєкт №5655. Про це повідомив колишній депутат Юрій Левченко.

Згідно з цитатою Левченка, апарат Верховної Ради відповів на запит про надання копій стенограм засідань, що заявляли, що засідання проводилися в режимі відеоконференції, тому стенограми не були ведені. Однак, така позиція протирічить Закону "Про комітети Верховної Ради України", в якому стенограма засідання є обов'язковим документом. Врешті-решт, стенограми все ж знайшлися і були опубліковані в мережі.

У новому запиті на стенограми апарат Верховної Ради висунув ще одну версію того, чому стенограми не були доступні. Згідно з відповіддю парламентського апарату, відеозаписи для стенограм нібито не можна було зробити з технічних причин через постійні перебої з електроенергією. Тим не менш, засідання комітету проводилися в режимі відеоконференції на платформі ZOOM, і відеозаписи засідань через інтернет було неможливо зробити через блекаути.

Левченко зазначив, що раніше одна з потрібних стенограм (від 28.11.2022) була визнана апаратом Верховної Ради "чернеткою стенограми". Він наголосив, що спочатку в апараті Верховної Ради стверджували, що стенограм не було взагалі, потім заявили, що це було неможливо з технічних причин, а потім визнали, що стенограма все ж існує, але в статусі "чернетки". Цей документ був визнаний неофіційним і не підлягав наданню у відповідь на запит про публічну інформацію.

Левченко також зазначив, що Офіс генпрокурора відмовився внести дані за ст. 357 Кримінального кодексу України про викрадення, привласнення та вимагання документів, що стосується цієї справи.

Прокуратура, яка відмовила від розслідування, порушила ст. 214 Кримінального процесуального кодексу України, що вимагає розпочати розслідування за зверненням, зауважив Левченко.

Нещодавно Верховна Рада ухвалила законопроєкт №5655 про реформування сфери у містобудівної діяльності, що було протестовано очільниками українських міст і селищ. Цей законопроєкт створює умови для монопольного централізованого допуску будівельників на ринок та дозволяє створити приватний орган контролю містобудівної діяльності без впливу держави або місцевого самоврядування.