Паска з глазур’ю – не українська? Відомий письменник відреагував на сварки в соцмережі

Напередодні Великодня у суспільстві знову оживає зацікавлення традиціями святкування, зринають давні спогади та з’являються нові відкриття. Цьогоріч серед обговорень привернула увагу думка, що паски з цукровою глазур’ю нібито не притаманні українській традиції.

Спочатку про це запиталася в аудиторії етнологиня та історикиня Оксана Косміна на своїй сторінці у Facebook. На картинці, яку прикріпила Косміна було написано, що традиційною українською паскою є та, що прикрашена тістом, а традиція оздоблювати глазур'ю поширена у поляків та росіян і до України прийшла відносно нещодавно.

Цитата з Facebook:

Традиційною українською паскою бувають різні. З глазур'ю не зустрічала, але якщо зустріну, то буду знати, що не українська традиція.

На це відреагував письменник, публіцист, історик та блогер Віталій Капранов на сторінці «Брати Капранови».

Цитата з «Брати Капранови»:

Звідки взялася маячня, що її розганяють у вигляді мемчиків, буцімто паска із цукровою глазур'ю не українська? Україна ХІХ-го століття була лідером цукрової промисловості у Європі, поступаючись лише Німеччині. Цукрозаводчики грошима, заробленими на продажу цукру, фінансували будівництво половини Києва, в тому числі КПІ, Бессарабського ринку, Театру оперети. Видання «Кобзаря» Шевченка теж відбулося на цукрові гроші, музей Терещенків – знову цукор, а скільки шкіл, лікарень, сиротинців... І тут українці такі: ні, ми не будемо цукром прикрашати паски, бо це не українська традиція, ми у Фейсбуку бачили – там брехати не будуть!

Історик підтверджує, що поливати паски глазур’ю почали лише з XIX століття, коли цукор став більш доступним. Спочатку це вважалося ознакою достатку, адже дозволити собі таку розкіш могли не всі. Водночас він наголошує, що для паски завжди добирали найкращі продукти – найдорожче борошно, родзинки, цукати і яйця.

Цитата з «Брати Капранови»:

Тому глазур на початках була особливим шиком, а потім стала звичайною справою. І передусім там, де цукор виробляли, тобто в Україні.

Капранов додає, що йому бабуся розповідала ще про свою бабусю, яка робила паски так само. Він закликає українців не сіяти розбрат та не поширювати відверту маячню, а згодитись із тим, що у кожній сім’ї й родини паска прикрашається по-своєму.

У коментарях думки розділилися. Дехто стверджує, що їхні предки ніколи не прикрашали паски глазур’ю. На їх думку, це залежить від регіону України.

Інші ж користувачі соцмереж переконані, що паски прикрашали здавна, і на підтвердження своїх слів публікують фотодокази.

Нагадаємо, «Главком» звернувся до священників різних конфесій, аби дізнатися їхню думку щодо продажу лише верхівок пасок. Протоієрей Володимирського собору, отець Олександр Шмуригін зазначив: немає нічого страшного у пасці незвичної форми.

Як повідомлялося, цьогоріч паска перестала бути лише символом Великодня – вона стала справжнім простором для кулінарної творчості. У тренді – незвичайні форми, оригінальні начинки та декор, який вражає. Хітом сезону стала дубайська «волохата» паска, або як її ще називають – паска з «волоссям янгола». Легка, ефектна і неймовірно ніжна – вона підкорила соцмережі та серця гурманів по всьому світу. «Главком» розповідав як приготувати таку паску власноруч.