Південна Корея пригрозила Україні додатковими заходами, якщо Київ не визнає передачу полонених

Заява лідера Південної Кореї про Україну

Як повідомляє Рубрика — Політика: 2 жовтня 2026 року лідер Південної Кореї Лі Чже Мьон зробив заяву про можливі додаткові заходи щодо України. Ця заява пов'язана з передачею Україні двох північнокорейських військовополонених, які брали участь у війні на боці Росії. Інцидент став причиною суперечки між Києвом та Сеулом, оскільки Південна Корея вимагає від України визнання угоди про конфіденційність щодо полонених та вибачень. Лі Чже Мьон зазначив:

“Якщо відмова визнавати факти та приносити публічні вибачення триватиме, ми вживатимемо додаткових заходів.”

Два північнокорейських військовополонених були захоплені українськими військовими на Курщині у січні 2025 року. Українські воїни доставили їх до Києва, а Південнокорейська розвідка підтвердила, що в українському полоні перебувають два північнокорейських солдати. Адміністрація Південної Кореї 28 вересня 2026 року вимагала від України офіційних пояснень і вибачень щодо інформації про передачу полонених.

Гуманітарна допомога та дипломатичні зусилля

Південна Корея з початку повномасштабного вторгнення Росії надає Україні гуманітарну та фінансову допомогу. У липні 2026 року на саміті НАТО Сеул пообіцяв надати Україні ще 100 млн доларів нелетальної допомоги. Міністри закордонних справ Південної Кореї Чо Хюн та України Андрій Сибіга підтримують прямий контакт для врегулювання ситуації. Сибіга зазначив:

“Я не хотів би називати це інцидентом. Скажімо, це дипломатичне непорозуміння.”

Суперечка між Україною та Південною Кореєю виникла на тлі спроб Сеула знизити напруженість у відносинах із КНДР після інциденту з наземною міною в демілітаризованій зоні. Південна Корея покладається на Україну в отриманні інформації, пов’язаної з військовою діяльністю Північної Кореї. Володимир Зеленський, президент України, зазначив, що Росія використовує у війні проти України громадян 47 країн. Україна також категорично заявила, що не віддасть північнокорейських полонених ні Росії, ні КНДР.

Лі Чже Мьон підкреслив, що "не можна бути настільки жорстоким і безвідповідальним, коли йдеться про такі життєво важливі питання, як людські життя та національна безпека". Ця ситуація продовжує викликати занепокоєння в обох країнах, адже жодна зі сторін не виграє від тривалої конфронтації, як зазначив Чо Хан Бум. В Україні підкреслюють, що один із полонених, коли зрозумів, що потрапляє в полон, намагався накласти на себе руки, що свідчить про жорстокі умови, в яких виховують людей у Північній Кореї.

Ситуація, що склалася між Україною та Південною Кореєю, відображає складність міжнародних відносин у контексті війни в Україні. Вимоги Південної Кореї щодо визнання угоди та вибачень можуть ускладнити співпрацю між країнами, попри наявність значної підтримки з боку Сеула. Обидві країни мають спільний інтерес у вирішенні конфлікту, і подальший діалог може допомогти уникнути ескалації напруженості, що, в свою чергу, вплине на регіональну безпеку.

Ця ситуація підкреслює зростаючу напругу між Києвом та Сеулом, що викликана не лише передачею полонених, а й вимогами Південної Кореї щодо вибачень за розголошення інформації. Подібні дипломатичні непорозуміння можуть мати серйозні наслідки для відносин між країнами, особливо в умовах глобальної нестабільності.