Президент Литви попередив про ризик розколу НАТО

Занепокоєння президента Литви щодо оборонних витрат у НАТО

Як повідомляє Главком: Президент Литви Гітанас Науседа висловив занепокоєння щодо можливого розколу в НАТО через невиконання мети, яка передбачає витрати на оборону на рівні 5% від валового внутрішнього продукту (ВВП). Він зробив цю заяву під час спільної пресконференції в Берліні з колегами з Латвії та Естонії, а також із канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцем. Науседа зазначив, що було б "вкрай суперечливо", якщо одні країни досягнуть цієї мети найближчими роками, тоді як інші залишаться на рівні 2% або 2,5%.

Поточна ситуація в оборонних витратах

Литва наразі перевищує встановлену норму, витрачаючи майже 7% свого ВВП на оборону та безпеку. Зокрема, 5,38% йде на базові оборонні витрати, а 1,5% - на інфраструктуру та проєкти подвійного призначення. У свою чергу, прем'єр-міністр Латвії Андріс Кулбергс заявив, що Латвія майже досягла позначки 5% ВВП на оборону та закріпила цей поріг у законі. Він також підкреслив, що країни, які межують із Росією, мають витрачати більше, зазначаючи:

"Якщо ми не витрачатимемо 5%, особливо ми - країни, що межують із Росією, - маємо чесно сказати: нам доведеться витратити набагато більше, якщо Росія вирішить напасти". - Андріс Кулбергс

Німеччина також підтвердила свої плани щодо збільшення оборонних витрат. Канцлер Фрідріх Мерц повідомив, що Німеччина планує досягти показника 5% ВВП на оборону до 2029 року, подвоюючи свій оборонний бюджет протягом наступних чотирьох років. Він назвав ці зусилля "найбільшими, яких ми коли-небудь докладали для зміцнення наших оборонних спроможностей".

Саміт НАТО, на якому буде обговорюватися питання оборонних витрат, відбудеться 7-8 липня в Анкарі. На минулому саміті в Гаазі союзники по НАТО, за винятком Іспанії, домовилися до 2035 року довести оборонні видатки до 5% ВВП. Іспанія, за даними, домовилася про менший поріг – 2,1% ВВП. Науседа також ініціював зміни до Конституції Литви для активнішого долучення до системи ядерного стримування НАТО, підкреслюючи важливість зміцнення оборонної промисловості кожної держави-члена альянсу.

Ця ситуація підкреслює зростаюче занепокоєння країн Балтії та їхніх сусідів щодо безпеки в умовах загрози з боку Росії. Витрати на оборону залишаються пріоритетом для країн, що межують із потенційно агресивними сусідами, і це може вплинути на загальну політику НАТО. Очікується, що обговорення на предстоящому саміті в Анкарі стане важливим кроком у визначенні майбутнього альянсу та його здатності реагувати на сучасні виклики безпеки.

З огляду на зростаючі оборонні витрати Литви, варто звернути увагу на те, як країна першою в НАТО досягла показника понад 5% від ВВП на оборону. Це не лише підкреслює серйозність загроз, з якими стикаються сусідні держави, але й ставить питання про відповідальність інших членів Альянсу. Дізнайтеся більше про цю важливу подію та її вплив на безпеку регіону.