Реєстрація компанії в Дубаї: умови та етапи

Дубаї можуть стати справжньою знахідкою для багатьох мігрантів чи бізнесменів. Тому це гарний вибір для багатьох. Проте відразу варто визначити, як правильно оформити бізнес в Дубаї чи зареєструвати компанію. Всі ці процедури потребують чимало уваги. 

Чому підприємці обирають Дубай для відкриття бізнесу

Реєстрація компанії в Дубаї стала одним із поширених варіантів виходу підприємців на ринки Близького Сходу, Азії та Африки. Емірат пропонує кілька моделей ведення бізнесу, тому іноземному засновнику потрібно визначитися не лише з видом діяльності, а й з територією реєстрації, юридичною формою, офісом, ліцензією та податковим режимом. У 2026 році правила вже не можна описувати старими формулами про «повністю безподаткові компанії»: в ОАЕ діє федеральний корпоративний податок, а для окремих компаній у вільних економічних зонах нульова ставка застосовується лише до кваліфікованого доходу за встановлених умов. Для багатьох видів діяльності іноземне володіння може становити 100%, але конкретні вимоги залежать від обраної юрисдикції та діяльності. Тому підготовка до відкриття компанії починається не з подачі заяви, а з перевірки того, яка модель відповідає майбутнім операціям.

Дубай приваблює компанії насамперед поєднанням міжнародної інфраструктури, доступу до транспортних маршрутів, розвиненого фінансового сектору та великої кількості спеціалізованих бізнес-зон. Для підприємця важливо й те, що місцева система передбачає різні способи реєстрації: можна створити компанію на mainland, тобто за межами вільної зони, або обрати одну з численних Free Zone. Офіційна система Invest in Dubai зазначає, що з 2020 року іноземні інвестори можуть володіти 100% компанії в багатьох секторах mainland. Водночас окремі види діяльності можуть мати спеціальні вимоги або потребувати додаткових погоджень.

Ще одна причина інтересу до Дубая — можливість підібрати юрисдикцію під конкретну бізнес-модель. Для IT-проєкту, консалтингу, торгівлі, логістики, медіа, фінансових послуг або промислового виробництва можуть бути актуальними різні зони та ліцензії. Free Zone часто пропонує готову інфраструктуру, офісні рішення, складські приміщення або спеціалізовані сервіси для резидентних компаній. При цьому сам факт реєстрації у Free Zone не означає автоматичного звільнення від усіх податків.

Для міжнародного бізнесу важливе географічне положення емірату. Дубай має авіаційні та морські сполучення з багатьма країнами, а місцеві компанії можуть використовувати ОАЕ як базу для роботи з клієнтами та партнерами з різних регіонів. Для торговельного бізнесу особливе значення мають митна інфраструктура, порти, складські комплекси та спеціалізовані зони.

Перевагою може бути й відносно цифровізована система державних послуг. Значна частина процедур подається через електронні сервіси або через уповноважені центри. Однак швидкість оформлення залежить від виду діяльності, повноти документів, перевірок засновників та вимог конкретної зони.

Важливо враховувати і податкові зміни. Федеральний корпоративний податок ОАЕ застосовується до юридичних осіб, зареєстрованих у країні, а також до інших осіб у випадках, передбачених законодавством. Загальна ставка становить 0% на оподатковуваний дохід до AED 375 000 і 9% на суму понад цей поріг. Для Qualifying Free Zone Person діє окремий режим: 0% може застосовуватися до Qualifying Income, тоді як до доходу, який не відповідає визначенню кваліфікованого, застосовується ставка 9%.

Отже, економічний інтерес Дубая полягає не в абстрактній відсутності податків, а у поєднанні міжнародного середовища, різних моделей реєстрації, інфраструктури та можливості законно структурувати діяльність відповідно до чинних правил.

Які форми компаній доступні іноземцям

Іноземний підприємець може використовувати кілька юридичних моделей. Конкретний перелік залежить від того, де саме реєструється компанія, який вид діяльності обирається та які вимоги встановлює відповідний регулятор. На mainland доступні, зокрема, компанії з обмеженою відповідальністю, одноосібні підприємницькі структури для дозволених видів діяльності, філії та інші форми, передбачені законодавством. Для Free Zone набір форм може відрізнятися: поширені структури на кшталт FZE або FZCO, а також компанії з одним чи кількома учасниками.

Одним із найпоширеніших варіантів для малого та середнього бізнесу є компанія з обмеженою відповідальністю. Така модель дає змогу відокремити активи компанії від особистих активів учасників у межах правил відповідальності, а також формалізувати частки засновників. Якщо бізнес створюється кількома партнерами, у корпоративних документах потрібно чітко визначити їхні частки, повноваження та порядок управління.

Для іноземної групи компаній може бути актуальною реєстрація філії. У такому випадку головна компанія залишається пов'язаною з місцевою структурою, а пакет документів зазвичай є ширшим, оскільки необхідно підтвердити існування та повноваження материнської компанії. Регулятор також може вимагати додаткові документи залежно від сфери роботи.

У Free Zone часто можна створити компанію з одним засновником. Такий варіант зручний для власника, який хоче контролювати бізнес одноосібно. Якщо передбачається партнерство, реєструється структура з кількома учасниками. Певні зони дозволяють також відкривати представництва або філії вже існуючих компаній.

Окремо потрібно розрізняти юридичну форму та ліцензію. Реєстрація компанії сама по собі не визначає, якими саме операціями вона може займатися. Для роботи потрібна відповідна business licence. У Дубаї офіційно виділяються, зокрема, комерційні, промислові та професійні ліцензії, а також інші спеціалізовані варіанти.

Вибір форми залежить від таких факторів:

• кількості засновників і структури власності;

• характеру діяльності та необхідної ліцензії;

• роботи з клієнтами всередині ОАЕ або переважно за кордоном;

• потреби в офісі, складі чи іншій фізичній інфраструктурі;

• планів щодо найму персоналу;

• необхідності отримання резидентських віз;

• банківських і податкових вимог;

• можливого залучення інвесторів у майбутньому.

Особливу увагу слід приділяти діяльності, яка регулюється додатково. Фінансові послуги, медична практика, освіта, нерухомість, транспорт, окремі професійні послуги та інші сектори можуть вимагати дозволів від профільних органів. Тому одна й та сама юридична форма не означає однакової процедури для всіх компаній.

Mainland, Free Zone чи Offshore: що обрати

Mainland означає компанію, зареєстровану за межами Free Zone, під регулюванням відповідного економічного органу емірату. У Дубаї реєстрацією та ліцензуванням mainland-компаній займається Department of Economy and Tourism. Така компанія може працювати в Дубаї, в інших еміратах та за межами ОАЕ відповідно до своєї ліцензії й законодавчих вимог. Для багатьох секторів іноземне володіння може становити 100%.

Mainland часто розглядають підприємці, яким потрібна безпосередня робота з місцевим ринком. Така модель може бути практичною для роздрібної торгівлі, послуг, будівельних компаній, ресторанів, локального сервісного бізнесу та інших напрямів, де клієнти фізично знаходяться в ОАЕ. Водночас для окремих видів діяльності можуть діяти спеціальні правила щодо дозволів, приміщень або кваліфікації.

Free Zone — це спеціалізована економічна зона зі своїм адміністративним режимом. У Дубаї функціонує понад 20 вільних зон, орієнтованих на різні сектори. Серед їхніх переваг офіційно зазначаються спрощені адміністративні процедури, можливість 100% іноземного володіння та спеціалізована інфраструктура. Проте компанія Free Zone не може просто прирівнюватися до mainland-компанії щодо торгівлі на внутрішньому ринку: для певних операцій можуть знадобитися відповідна mainland-ліцензія або інший дозволений механізм доступу до ринку.

При виборі Free Zone варто оцінювати не тільки ціну першого року. Потрібно дивитися на вартість продовження ліцензії, офісу, віз, банківського супроводу, бухгалтерії, аудиту, можливого найму працівників і додаткових дозволів. Деякі зони орієнтовані на конкретні галузі, тому їхні правила можуть бути вигідними для одного бізнесу та незручними для іншого.

Поняття Offshore має окреме значення. Офшорна структура не є універсальною заміною mainland або Free Zone. Вона може використовуватися для міжнародного структурування активів чи корпоративних операцій, але сама по собі не означає право вести звичайну операційну діяльність у Дубаї, орендувати повноцінний офіс для локальної роботи або автоматично отримати резидентську візу. Тому для підприємця, який планує реально працювати в ОАЕ, offshore-модель потребує особливої перевірки.

Вибір між трьома варіантами логічно робити після визначення бізнес-моделі. Якщо основні клієнти знаходяться в ОАЕ і потрібна активна локальна діяльність, варто насамперед розглядати mainland. Якщо бізнес орієнтований на міжнародні операції або спеціалізований сектор, доречно порівняти відповідні Free Zone. Offshore має сенс лише тоді, коли його функції відповідають конкретній корпоративній структурі, а не лише бажанню зменшити витрати.

Як проходить реєстрація компанії покроково

Перший етап — визначення діяльності. Потрібно сформулювати, що саме робитиме компанія: продаватиме товари, надаватиме професійні послуги, займатиметься консалтингом, програмуванням, імпортом, експортом, логістикою або іншою діяльністю. Від цього залежить вид ліцензії та перелік погоджень.

Другий етап — вибір юрисдикції. Засновник порівнює mainland та конкретні Free Zone, після чого перевіряє, чи дозволена потрібна діяльність у вибраній зоні. На цьому ж етапі оцінюється потреба в офісі, складі, візах для персоналу та можливість працювати з місцевими клієнтами.

Третій етап — вибір назви компанії. Найменування має відповідати правилам відповідного органу реєстрації та не дублювати вже зареєстровані назви. Для деяких сфер можуть діяти додаткові обмеження щодо використання окремих слів.

Четвертий етап — попереднє погодження та подача документів. Залежно від структури подаються паспортні дані засновників, інформація про компанію, опис діяльності та корпоративні документи. Для регульованих видів діяльності можуть знадобитися попередні погодження компетентних органів.

П'ятий етап — оформлення установчих документів. Для компанії з партнерами або учасниками оформлюються документи, які визначають структуру власності та управління. У деяких випадках документи іноземної материнської компанії повинні пройти легалізацію, засвідчення або переклад.

Шостий етап — підтвердження юридичної адреси або офісу. Вимоги залежать від юрисдикції. Частина Free Zone пропонує flexi-desk або інші спрощені офісні рішення, тоді як певні види діяльності потребують фізичного приміщення конкретного типу. Вибір адреси не варто відкладати, оскільки він може впливати на ліцензію та кількість доступних віз.

Сьомий етап — оплата державних та адміністративних зборів. Після прийняття заявки сплачуються передбачені платежі, а після завершення процедури видаються реєстраційні документи та business licence.

Восьмий етап — податковий і банківський супровід. Після створення юридичної особи потрібно визначити податкові обов'язки, організувати бухгалтерський облік та за необхідності зареєструвати компанію у Federal Tax Authority. Для відкриття корпоративного банківського рахунку банк проводить власну перевірку компанії, засновників, джерела коштів, бізнес-моделі та очікуваних операцій.

На практиці процедура може виглядати так:

1. визначення виду діяльності;

2. вибір mainland або Free Zone;

3. вибір юридичної форми;

4. резервування назви;

5. отримання первинного погодження, якщо воно потрібне;

6. підготовка та подання корпоративних документів;

7. оренда або підтвердження офісу;

8. сплата зборів;

9. отримання ліцензії;

10. податкова реєстрація та відкриття банківського рахунку;

11. оформлення резидентських документів для засновника і працівників, якщо вони потрібні.

Точна тривалість процедури залежить від юрисдикції та виду діяльності. Найпростіші структури можуть оформлюватися значно швидше, ніж компанії у регульованих секторах.

Які документи потрібно підготувати

Базовий пакет для іноземного засновника зазвичай включає паспорт, фотографію, контактні дані та інформацію про майбутню компанію. Однак остаточний список залежить від юрисдикції, кількості учасників, виду діяльності та того, чи є серед засновників юридична особа.

Для фізичної особи можуть знадобитися:

• копія паспорта;

• фотографія встановленого формату;

• підтвердження адреси проживання;

• короткий опис майбутньої діяльності;

• інформація про джерело коштів у випадках, коли її запитує банк або регулятор;

• контактні дані засновника;

• корпоративні форми конкретного органу реєстрації.

Якщо засновником виступає інша компанія, пакет стає ширшим. Можуть знадобитися статут, сертифікат реєстрації, витяг з реєстру, рішення про створення дочірньої структури, документи директорів та підтвердження повноважень представника. Іноземні документи часто потрібно належним чином засвідчити та перекласти.

Для банку вимоги зазвичай ширші, ніж для самої реєстрації. Фінансова установа може попросити бізнес-план, договори з клієнтами або постачальниками, рахунки-фактури, підтвердження попередньої діяльності, резюме власника, інформацію про країни роботи та передбачувані обороти. Така перевірка пов'язана з процедурами KYC та AML.

Для окремих ліцензованих сфер можуть знадобитися дипломи, професійні сертифікати, дозволи профільних органів, документи про кваліфікацію керівника або підтвердження наявності відповідного приміщення.

Якщо документи видані за межами ОАЕ, важливо заздалегідь перевірити вимоги до їх легалізації та перекладу. Помилка на цьому етапі здатна призвести до повторного подання документів і збільшення строків оформлення.

Скільки коштує відкриття компанії в Дубаї

Єдиної фіксованої ціни для всіх компаній у Дубаї немає. Підсумковий бюджет формується з державних зборів, вартості ліцензії, реєстрації, офісу, віз, медичних процедур, Emirates ID, перекладів, банківського та бухгалтерського супроводу. Вартість також відрізняється між Free Zone.

Як орієнтир для одного з великих вільних зональних операторів, DMCC у лютому 2026 року вказував типовий діапазон близько AED 35 000–50 000 за перший рік для стандартного запуску, включно з ліцензією, реєстрацією та flexi-desk. Окремо зазначалися реєстраційний збір від AED 9 000, ліцензія в діапазоні AED 10 000–50 000 на рік та середній розмір заявленого статутного капіталу AED 50 000, який має повертатися відповідно до умов. Ці цифри не є універсальним тарифом для всього Дубая і не можуть застосовуватися до кожної компанії.

До бюджету потрібно додати витрати, які часто не включаються в рекламну «вартість відкриття». Серед них:

• оренда офісу або іншого необхідного приміщення;

• візи засновника та працівників;

• медичний огляд для оформлення резидентства;

• Emirates ID;

• страхування, якщо воно потрібне;

• бухгалтерський супровід;

• аудит у випадках, коли він необхідний;

• податкова реєстрація та супровід;

• переклади й легалізація документів;

• банківські витрати;

• спеціальні дозволи для регульованих видів діяльності.

Важливо відрізняти одноразові платежі від щорічних. Реєстраційний збір може сплачуватися один раз, тоді як ліцензія, офіс, візи та частина адміністративних послуг потребують подальшого продовження.

Особливо уважно слід читати комерційну пропозицію Free Zone. Низька стартова ціна може стосуватися тільки реєстрації без віз, офісу або додаткових дозволів. У результаті повна сума першого року може бути значно вищою за рекламну базову ставку.

Які податки сплачують компанії в ОАЕ

Податкова система ОАЕ у 2026 році включає корпоративний податок та податок на додану вартість. Федеральний корпоративний податок регулюється Федеральним декрет-законом №47 від 2022 року та підзаконними рішеннями. Для звичайного оподатковуваного доходу ставка становить 0% на суму до AED 375 000 і 9% на частину доходу понад AED 375 000.

Для компаній Free Zone існує спеціальний режим Qualifying Free Zone Person. За умови виконання встановлених критеріїв кваліфікований дохід може оподатковуватися за ставкою 0%, тоді як дохід, який не відповідає правилам Qualifying Income, підлягає оподаткуванню за ставкою 9%. Серед вимог до кваліфікованої Free Zone-компанії — наявність достатньої економічної присутності, отримання Qualifying Income, дотримання принципу arm's length у відповідних операціях, ведення документації з трансфертного ціноутворення та виконання інших вимог. Для застосування режиму також діє обмеження щодо частки некваліфікованої виручки: вона не повинна перевищувати нижчу з величин AED 5 млн або 5% загального доходу.

Окрему увагу потрібно приділяти правилам для малого бізнесу. Федеральна податкова служба вказує, що Small Business Relief може застосовуватися за встановлених умов, зокрема за доходу не більше AED 3 млн у поточному та попередніх податкових періодах. Водночас цей режим не застосовується до Qualifying Free Zone Person та деяких інших категорій. Тому право на пільгу необхідно перевіряти за конкретною структурою компанії.

ПДВ в ОАЕ становить 5%. Для резидентного бізнесу обов'язкова реєстрація з ПДВ настає, якщо оподатковувані поставки та імпорт перевищують AED 375 000 за попередні 12 місяців або очікується перевищення порогу в найближчі 30 днів. Добровільна реєстрація можлива при перевищенні AED 187 500 за відповідними критеріями.

Таким чином, твердження про те, що компанія в Дубаї «не платить податків», у 2026 році є некоректним. Податкові зобов'язання залежать від доходу, характеру операцій, статусу компанії та застосовних режимів. Для Free Zone ключовим є не сам факт знаходження у вільній зоні, а відповідність конкретним умовам податкового законодавства.

Крім податків, бізнес повинен виконувати вимоги щодо бухгалтерського обліку, зберігання фінансової документації, податкової звітності та інших форм комплаєнсу. Для окремих структур актуальні правила трансфертного ціноутворення та підготовки фінансової звітності.

Чи можна отримати резидентську візу через бізнес

Відкриття компанії може створити підставу для оформлення резидентського статусу, але сама реєстрація компанії не означає автоматичного отримання візи. Для інвестора або партнера в ОАЕ існує Green Residence. Офіційна урядова інформація визначає Green Visa як п'ятирічний поновлюваний резидентський статус для інвесторів та бізнес-партнерів, який не потребує спонсора або роботодавця. Власник такого статусу також може спонсорувати членів сім'ї за встановленими правилами.

Для Дубая GDRFA вказує серед документів для Green Residence інвестора або партнера паспорт, фотографію, partnership agreement або memorandum of association та trade licence. Для продовження статусу необхідно зберігати відповідність встановленим умовам.

Для окремих категорій інвесторів існує також Golden Residence. У Дубаї інвестор або партнер у компанії може претендувати на 10-річний Golden Residence за умови виконання встановлених вимог. Для категорії інвестора в компанію GDRFA зазначає, зокрема, необхідність підтвердити вартість частки інвестора в активах компанії на рівні не менше AED 2 млн, надати чинну торгову ліцензію, банківські та фінансові документи та виконати інші вимоги.

Отже, для більшості підприємців реалістичним маршрутом є спочатку створення компанії та отримання ліцензії, а потім оформлення відповідного резидентського статусу. Для Green Residence та Golden Residence діють різні критерії, тому не слід ототожнювати звичайну бізнес-візу з довгостроковим інвесторським статусом.

Після отримання резидентства можуть оформлюватися Emirates ID та інші документи, необхідні для повсякденного життя й роботи в ОАЕ. Конкретна процедура залежить від того, де оформлюється резидентство, чи перебуває заявник уже в країні та яка саме категорія дозволу використовується.

Резидентство через бізнес також не звільняє компанію від корпоративних та інших обов'язків. Компанія повинна продовжувати підтримувати чинну ліцензію, виконувати податкові вимоги, вести належний облік і дотримуватися умов, на яких було отримано дозвіл на діяльність.

Висновок

Реєстрація компанії в Дубаї у 2026 році передбачає значно більше, ніж вибір недорогої ліцензії. Потрібно визначити діяльність, юрисдикцію, юридичну форму, вимоги до офісу, податковий режим і майбутню структуру власності. Mainland може бути доцільним для активної роботи на місцевому ринку, Free Zone — для спеціалізованих або міжнародно орієнтованих моделей, а Offshore має інше корпоративне призначення і не замінює операційну компанію в ОАЕ.

Окремим питанням залишається бюджет. Окрім первинної реєстрації, необхідно враховувати щорічне продовження ліцензії, офіс, візи, бухгалтерію, податковий комплаєнс та банківські витрати. Податкові правила також змінили підхід до традиційного уявлення про Дубай як про юрисдикцію без корпоративного оподаткування: у країні діє федеральний корпоративний податок, а пільговий режим для Free Zone залежить від відповідності встановленим критеріям.

Для підприємця правильна структура реєстрації визначається насамперед фактичною моделлю роботи. Чим точніше на старті узгоджені вид діяльності, ринок, ліцензія, корпоративна структура та податковий статус, тим менше ризиків виникає після отримання реєстраційних документів.

Загалом, розглянути такий варіант потрібно, адже бізнес в Дубаї може стати вигідним вкладом для багатьох. В тому числі й для українців.