Росія нарощує підводний флот в Арктиці: як НАТО реагує на загрозу

Зростання військової активності Росії в Арктиці та Північній Атлантиці

Як повідомляє ХВИЛЯ: Аналіз зростання військової активності Російської Федерації в Арктиці та Північній Атлантиці свідчить про посилення напруженості в цих стратегічно важливих регіонах. Протягом останніх шести років російський флот поповнився п'ятьма стратегічними ракетоносцями класу Борей-А та чотирма багатоцільовими субмаринами класу Ясень-М. Відповідно до планів президента Володимира Путіна, до 2030 року очікується запуск ще кількох підводних човнів цього класу, а на десятирічну програму розвитку Військово-морського флоту РФ виділено близько 100 мільярдів доларів. Координувати процес кораблебудування доручено Миколі Патрушеву.

Реакція НАТО на збільшення російської активності також залишається на порядку денному. Міністр оборони Британії Джон Гілі повідомив про зрив таємної російської операції проти підводної інфраструктури у водах навколо Британії, в той час як російський ударний підводний човен спостерігався цілодобово протягом тижнів. За даними британського Міністерства оборони, кількість заходів російських субмарин у води Королівства за останні два роки зросла на 30%. Генерал сер Гвін Дженкінс, очільник Королівського флоту, зазначив, що

«Британія тримається в Атлантиці щодо здатності відстежувати їх разом із союзниками, але ледь-ледь».

Військова активність Росії та реакція НАТО

Військова активність Росії в Арктиці також включає випробування нових озброєнь. У жовтні РФ оголосила про успішне випробування крилатої ракети з ядерним двигуном і необмеженою дальністю (код НАТО Skyfall). Віцеадмірал Руне Андерсен підкреслив, що

«все, що Росія розробляє з нових ракетних систем, нових загроз, випробовується і відпрацьовується на Півночі».

Це засвідчує про стратегічні наміри РФ у регіоні.

Окрім того, Норвегія уклала угоду з Британією на 10 мільярдів фунтів стерлінгів про придбання щонайменше п'яти фрегатів Type 26. Такі дії свідчать про посилення оборонних спроможностей країн НАТО у відповідь на загрози з боку Росії. Норвегія також активно співпрацює з Німеччиною, разом закуповуючи субмарини та запустивши спільну ракетну програму. У свою чергу, Канада веде переговори з німецькою компанією TKMS про купівлю 12 нових підводних човнів.

В умовах зростаючої напруги в регіоні, віцеадмірал Руне Андерсен заявив:

«Я не переношу це на підводний флот. Це пріоритетні підрозділи російської армії».

Міністр оборони Норвегії Торе О. Сандвік підкреслив, що

«ми їх не втрачаємо. І коли я кажу 'ми', то маю на увазі НАТО. Британці, американці, французи, німці жахаються самої думки, що не знатимуть, де ці атомні човни, якщо їм вдасться вийти у відкритий океан і сховатися».

Ці висловлювання відображають серйозність ситуації та необхідність координації зусиль серед країн НАТО для забезпечення безпеки в регіоні.

Динаміка військової активності Росії в Арктиці та Північній Атлантиці свідчить про зростаючу загрозу не лише для сусідніх країн, а й для глобальної безпеки. Розширення військових можливостей РФ в поєднанні зі зростанням активності НАТО підкреслює важливість міжнародного співробітництва у забезпеченні стабільності в цих стратегічних водах. Подальші кроки обох сторін можуть визначити розвиток подій у регіоні, зокрема в контексті нових озброєнь та військових навчань.

В умовах зростаючої військової активності Росії в Арктиці, важливо також звернути увагу на те, як західні країни реагують на ці загрози. Наприклад, Британія розкрила інформацію про російські операції в Атлантиці, що свідчить про активний моніторинг підводних загроз та підготовку до можливих конфліктів у регіоні.