Росія не має механізму передачі влади після Путіна

Аналіз політичної ситуації в Росії

Як повідомляє ХВИЛЯ: У статті для Foreign Affairs Джуліан Воллер аналізує відсутність механізму передачі влади в Росії, старіння вищого керівництва, три можливі сценарії після Володимира Путіна, історичні паралелі та потенційних наступників серед чиновників і силовиків. На даний момент Путіну 73 роки, що підвищує ймовірність зміни влади в найближчому майбутньому.

Згідно з конституцією РФ, у разі звільнення посади президента виконувачем обов'язків стає прем'єр-міністр. На цій посаді перебуває Михайло Мішустін, якому 60 років. Вибори президента РФ мають відбутися протягом трьох місяців після звільнення посади. В даний час вищий керівний склад країни складається здебільшого з осіб похилого віку. Так, Олександр Бортніков, який очолює ФСБ, має 74 роки, Сергій Наришкін, голова Служби зовнішньої розвідки, - 71 рік, Олександр Бастрикін, який керує Слідчим комітетом, - 72 роки, а Віктор Золотов, що очолює Росгвардію, також має 72 роки. Сергій Шойгу, голова Радбезу, і Валерій Герасимов, голова Генштабу, мають 71 і 70 років відповідно.

Можливі сценарії та потенційні наступники

Воллер вказує на три можливі сценарії подальшого розвитку подій у Росії:

• поспішна передача влади;
• хаотична сутичка еліт;
• подальша деградація під керівництвом геронтократії.

“Привид бродить Росією - привид транзиту влади,” - зазначає Джуліан Воллер.

Також підкреслюється, що ті, хто вважає себе в найкращій позиції для управління постпутінським майбутнім, зіткнуться з тиском тих, хто надто довго чекав за лаштунками, але не набув навичок керувати країною.

Серед потенційних учасників, які можуть претендувати на лідерство після Путіна, названі:

• Олексій Дюмін, секретар Держради, колишній охоронець Путіна, якому 53 роки;
• В'ячеслав Володін, спікер Держдуми, - 62 роки;
• Михайло Мішустін - 60 років;
• Сергій Кирієнко, перший заступник голови адміністрації, - 64 роки.

Важливо зазначити, що деякі з цих осіб, як, наприклад, син Миколи Патрушева і син Юрія Ковальчука, отримали посади без серйозної підготовки.

В історії Росії є приклади контролю транзиту влади, такі як передачі влади сином Гейдара Алієва в Азербайджані та контрольований транзит, проведений Нурсултаном Назарбаєвим у Казахстані в 2019 році. Після смерті Сталіна формальним наступником став Георгій Малєнков, але його влада тривала недовго, оскільки Лаврентій Берія був заарештований через чотири місяці і розстріляний, а Микита Хрущов остаточно забрав контроль до 1957 року.

“Замість ясності та стабільності майбутнє російської політики відображатиме наслідки на позір безсмертного режиму, який побудував Путін,” - зазначає Джуліан Воллер.

Ситуація в Росії з передачею влади після Путіна викликає занепокоєння як у самій країні, так і за її межами. Відсутність чіткого механізму передачі влади може призвести до політичної нестабільності та боротьби за вплив серед еліт, що в історичному контексті супроводжувалося значними потрясіннями. Тому важливо спостерігати за подальшими подіями, адже це може суттєво вплинути на внутрішню і зовнішню політику Росії.

У контексті можливих змін у російській політиці варто також звернути увагу на думки експертів щодо стабільності режиму Путіна. Вони наголошують, що навіть за умов старіння еліти, режим може зберігати свою владу завдяки внутрішнім механізмам контролю. Детальніше про це можна прочитати в статті експерта з питань безпеки.