Який графік роботи найліпший для здоров'я? Несподівані результати дослідження

П'ятиденний робочий тиждень із фіксованим графіком останнім часом стає непопулярним, все більше молоді змінюють його під впливом різних причин. Але наука підказує, що це найкращий варіант з погляду нашого здоров'я. Принаймні такий висновок можна зробити з опублікованої в журналі PLOS One статті професора Срібної школи соціальної роботи Нью-Йоркського університету (NYU Silver) Вень-Юі Хана.

Дослідження базується на даних Національного довгострокового опитування молоді, що стартував у 1979 році (NLSY79). Його респонденти – американці, які народилися між 1957 і 1964 роками, тобто на момент початку тесту їм було від 14 до 22 років.

З того часу учасники опитування раз на кілька років проходили анкетування, в якому збиралися більше сотні параметрів, пов'язаних із трудовою діяльністю, соціальним становищем, освітою, фізичним та психічним здоров'ям. З початкових 12,5 тис. учасників NLSY79 до 2020 року вибірка скоротилася до 6,5 тис. з різних причин. У своєму дослідженні Вень-Юї Хан використав дані 7336 респондентів, для яких простежувався життєвий та трудовий шлях з 22 до 49 років.

Загалом у підсумковій вибірці вдалося виділити п'ять основних патернів трудової діяльності:

• 10% учасників здебільшого не працювали;
• 26% постійно працювали із фіксованим графіком;
• 35% переважно працювали з фіксованим графіком, але іноді він був нестабільним;
• 12% починали трудовий шлях із фіксованим графіком, але пізніше перейшли в основному на нестабільний робочий розклад;
• 17% розпочинали трудовий шлях із фіксованим графіком, пізніше повністю перейшли на ненормований графік.

Ці дані зіставили із тим, як респонденти відчували себе до 50 років – їх психічним і фізичним здоров'ям. Результати виявилися невтішними для противників п'ятиденки з фіксованим графіком: саме ті, хто працював таким чином з молодості, найменше скаржилися на здоров'я у старшому дорослому віці.

Періодичні переробки та нерегулярні зміни («іноді нестабільний графік») негативно позначалися на здоров'ї. Найгірша ситуація для тих, хто в молодості почав працювати «нормально», а пізніше з якихось причин повністю або здебільшого перейшов на ненормований графік – ці люди майже напевно до шостого десятка років мали хронічні проблеми зі здоров'ям та депресію.

Точні причини такої кореляції у межах цього дослідження встановити неможливо. Проте зазначається, що впливає приналежність робочих місць з ненормованим графіком до певних секторів економіки. Як правило, це посади в самому низу сфери послуг – найнезахищеніші фінансово та нестабільні позиції з мінімальною оплатою. Подібні умови праці призводять до постійної нервової напруженості людини.

До слова, у столиці Данії Копенгагені 1 квітня стартував експеримент із чотириденним робочим тижнем для працівників муніципалітету. Метою такого рішення є протидія стресу та підвищення привабливості муніципалітету як місця роботи.

Працівники муніципалітету, які беруть участь в експерименті, з 1 квітня працюють 4 дні на тиждень та мають три вихідні. Кількість робочих годин на день лишається незмінною. 

Дослідниця трудового життя з університету Роскілле Янне Глеруп зазначає, що практикувати чотириденний робочий тиждень у Данії почали ще під час пандемії Covid-19 і це стало своєрідним трендом, який залишився в муніципалітетах Данії.