Пам'ять про захисника
Український військовослужбовець Ярослав Урван загинув на фронті 19 березня 2026 року, що стало тяжкою втратою для його родини та всієї країни. Народився майбутній захисник 30 квітня 1982 року в Рівному. Освіту він отримував у рідному місті та Львові, де закінчив професійно-технічне училище за фахом слюсаря. Подальше навчання Ярослав продовжив у структурному підрозділі Автомобільно-дорожнього коледжу Львівської політехніки.
У 2023 році, відчуваючи особисту відповідальність за долю Батьківщини, Урван вступив до лав Збройних Сил України. До цього він працював у сфері авторемонту та займався приватним бізнесом. Свою службу він ніс у складі 114-ї бригади тактичної авіації Повітряних сил, обороняючи державний суверенітет України на північно-слобожанському напрямку. Цей напрямок залишається одним з ключових на фронті, де тривають запеклі бої.
Відзнаки та почесті
Мужність і самовідданість Ярослава Урвана були високо оцінені державою. Він був нагороджений президентською відзнакою 'За оборону України', а також 'Хрестом доблесті' від Міністерства оборони. Крім того, захисник отримав дві відзнаки від Головнокомандувача ЗСУ: 'За сумлінну службу' та 'Золотий хрест'.
Поховали героя 10 квітня 2026 року на Личаківському кладовищі у Львові, на почесному полі №87 по вулиці Пасічній. Після нього лишилися дружина, син, донька, мати, сестра, брат та інші родичі, для яких він назавжди залишиться прикладом відваги та любові до Вітчизни. Його життєвий шлях і служба стали втіленням справжнього патріотизму.
Гибель Ярослава Урвана глибоко відгукнулася в суспільстві, ще раз нагадавши про велику ціну, яку платять українські бійці за свободу країни.
Втрата таких відданих воїнів, як Урван, нагадує про запеклий і затяжний характер війни, що продовжується в Україні. Його бойові нагороди — це свідчення визнання героїзму та готовності до самопожертви, які стали символами боротьби українського народу за незалежність.
В память о героях, защищавших нашу страну, стоит отметить, что не только Ярослав Урван, но и другие военнослужащие, такие как Виталий Федорук, также отдали свои жизни в этой борьбе. Их подвиги и самопожертвование служат напоминанием о цене, которую мы платим за свободу и независимость нашей страны.