Економічні підсумки 2023 року. Усе краще, ніж ми очікували!

Вже за кілька днів 2023 рік стане історією. Він вписаний кров’ю українців у хронологію новітніх визвольних змагань нашої держави. Разом з вами я також хочу згадати цей рік, дати оцінку подіями, що визначали його хід.

Ми другий рік живемо в умовах повномасштабної війни. Стійко тримаємо фронт протяжністю понад 1,2 тис. км. (для розуміння – приблизно така відстань між Києвом та Берліном), а усього маємо прикривати майже 3,8 тис. км суходолу з Росією. За рік завдали серйозних збитків ворогові, суттєво послаблюючи його військовий потенціал і спроможності на 2024 рік (зокрема, у році, що минає, ЗСУ знищено майже 250 тис. загарбників, понад 2,8 тис. танків, 4,8 тис. бойових броньованих машин, понад 6,2 тис. артилерійських систем, близько 400 засобів ППО, більше сотні літаків та гелікоптерів, понад 4,6 тис. БПЛА, більше 1 тис. одиниць спеціальної техніки, 960 крилатих ракет тощо).

Однак і нам війна дається нелегко. Зростає суспільна напруга. Посилюється втома. Збільшується потреба у мобілізації, ротації захисників, що воюють другий рік. Величезні кошти, які могли піти на розвиток, маємо спрямовувати на безпеку і оборону. Щоденні удари знищують житло, виробничий сектор та інфраструктуру по усій території країни. Ми стали найбільш замінованою державою в історії людства, і кожен день площі небезпечних територій зростають. Але головне: втрачаємо найцінніших – мужніх захисників і захисниць, які віддали життя за свободу і незалежність України. Вічна пам’ять Героям!

Водночас, ми зміцнюймо нашу обороноздатність. Значно посилили ППО наших міст і об’єктів цивільної інфраструктури. 2023 рік увійде в історію як рік початку повномасштабного переведення ЗСУ на сучасну військову техніку держав НАТО. При цьому строкатість озброєння та військової техніки, що передається Україні, робить ЗСУ найунікальнішою армією світу за лінійкою зброї, що використовується (у цьому є як недоліки, так і переваги, але усі аспекти освітити у підсумковому матеріалі неможливо). Важлива подія року з точки зору зміцнення обороноздатності – проведення у вересні у Києві Першого міжнародного форуму оборонних індустрій, у якому взяли участь 252 компанії сектору ОПК з більш ніж 30 держав світу. Ключова домовленість – створення Альянсу оборонних індустрій, відкритого для приєднання, для спільного виробництва «арсеналу вільного світу».

Гортаючи календар з основними невійськовими віхами за цей рік, я хотів би почати з останньої найбільш знакової і символічної події.

Євроінтеграція. Маємо підтверджене політичне рішення Європейської ради про відкриття перемовин про вступ України і Молдови до ЄС. Подача і акцептування заявки про вступ, отримання статусу кандидата і виконання всіх передпереговорних вимог, відкриття перемовин – на ці обов’язкові євроінтеграційні етапи пішло менше двох років. Це дуже висока швидкість, з якою рухались не так багато країн – нових членів, а у більшості з них цей шлях зайняв 3-5 років (наприклад у Польщі – 4,3 роки, Румунії – 4,5 роки). І все це не у «звичайному житті», а надскладних умовах повномасштабної війни.

Я хочу наголосити, що це не подарунок з боку ЄС, який із «заплющеними очима» пішов на поступки через війну. Це неможливо і несумісне з внутрішніми процедурами ухвалення рішень в ЄС. Стійка політична підтримка, принаймні 26 із 27 країн-членів ЄС і керівних органів ЄС, обумовлюється діями і виконанням взятих зобов’язань. Зроблена величезна робота президентом, українськими дипломатами, урядом, Верховною Радою, громадянським суспільством. Не слід принижувати цю віху: це заслужений здобуток всіх українців та українок, і це головне досягнення, що свідчить про продовження реформ попри війну. Це навіть не про зовнішні зобов’язання і рамки, це про зобов’язання перед нами самими – будувати державу на основі європейських цінностей та інститутів.

Попри повномасштабну війну, ми продовжуємо тримати макрофінансову стабільність. Це база для повноцінного відновлення не тільки після війни, але вже зараз, коли вона ще триває.

Ми заходили у цей рік з інфляцією у 26%, а виходимо з нього з показником зростання споживчих цін на рівні 5%. Обмінний курс гривні увесь рік залишався стабільним, що можливо не так гарно для бюджету, але важливо для цінової стабільності та збереження привабливості активів у національній валюті. Відв’язка від фіксованого курсу і перехід до керованої гнучкості пройшли успішно. Міжнародні резерви у 2023 році сягнули історичного максимуму ($38,8 млрд на 1 грудня) і є зараз достатніми для підтримки стабільності гривні. Банківська система у 2023 році додатково зміцнилась завдяки рекордним прибуткам (123 млрд грн за 10 місяців), обумовлених специфікою монетарної політики і надлишковою ліквідністю під час війни. Частка непрацюючих кредитів (NPL) у банках стабілізувалась і навіть трохи знизилась, норматив адекватності регулятивного капіталу банків сягнув історично рекордного значення (на 1 грудня майже 25% при мінімумі 10%).

Напружено, але при цьому ритмічно і прогнозовано, пройшли бюджетний рік. Мінфін із підтримкою партнерів забезпечив безперервне і неемісійне бюджетне фінансування всіх основних статей. Із підключенням НБУ суттєво пожвавлено ринок внутрішніх запозичень.

Ми заходили у 2023 рік з інфляцією у 26%, а виходимо з показником 5%

Коротко зупинюсь на основних віхах бюджету-2023, підсумки виконання якого ми підведемо згодом.

Військовий бюджет. Видатки на оборону сягають трохи більше 50% видатків державного бюджету, а разом з безпекою – більше 60%. Протягом року планові видатки на ці цілі зросли майже удвічі до 1,95 трлн. грн. (для порівняння: це більше ніж всі видатки навіть не державного, а зведеного бюджету у 2021 році), або до 30% прогнозованого ВВП.

Нагадаю: все, що ми збираємо у вигляді внутрішніх доходів, йде на посилення оборони і безпеки. Дякую за це всім сумлінним платникам податків!

Підтримка війська – це і є та основна причина, чому ми були змушені майже повністю повернутись до практик довоєнного оподаткування і адміністрування (включно зі скасуванням 2% єдиного податку, поверненням повних податків на паливо, податкових перевірок тощо), а також вишукувати додаткові джерела доходів (на кшталт оподаткування надприбутків банків). Крім цього, детінізація – це безсумнівний пріоритет євроінтеграції, яка без реалізації принципу верховенства права (рівні прозорі правила для бізнесу) в фінансових відносинах є неможливою. Це також наша головна мотивація боротися з тінню, закриваючи схеми із несплатою податків.

Найкращий кейс – гральний бізнес, який за 11 місяців сплатив до бюджету 9,6 млрд грн (у 13 разів більше, ніж за весь 2022 рік та у 48 разів більше, ніж за 2021 рік). Є безперечні успіхи у протидії нелегальному ринку алкоголю. Так, за 11 місяців 2023 року план надходжень перевиконаний на 83% або на 4,6 млрд грн. Є перемоги і з протидією тіні на ринку палива, де податкове навантаження з ПДВ на літр пального з 0,27 грн на літр на початку року збільшене до 1,16 грн на літр у жовтні!

Є перші, але вже відчутні позитиви у протидії нелегальному ринку чорного зерна. Експорт зернових без доказів походження зерна не відбувається вже третій місяць, а валютна виручка у листопаді зросла на $500 млн. Але найпотужнішим ударом по тіні є безперечно повномасштабне введення реєстраторів розрахункових операцій (РРО) із відновленням штрафів за невстановлення РРО з 1 жовтня 2023 року. Внаслідок цього щоденна кількість чеків збільшена на 20%, а вже в листопаді план з ПДВ перевиконаний на 1,2 млрд. І це тільки початок.

У цьому контексті окремо хочу відзначити внесок у виконання бюджету Податковою службою. План доходів за 11 місяців перевиконано на 2,3% (+15,6 млрд грн). Ми повернулись до ритмічного відшкодування ПДВ. Активно займались діджиталізацією податкових сервісів, у 2023 році уперше запустивши мобільний застосунок «моя податкова», новий контакт-центр та попереднє заповнення декларацій за громадян. Робота над е-аудитом та е-акцизом триває. Без перебільшення за цей рік у напрямку діджиталізації зроблено більше, ніж за попередні 10 років. Також ефективною є антикорупційна робота. Протягом 2023 року звільнено 30 високопосадовців ДПС. Для визначення корупціонерів активно впроваджується поліграф, а принцип відповідальності керівника за дії підлеглих продовжує невідворотно діяти.

Щоденна кількість чеків зросла на 20%, а вже в листопаді план з ПДВ перевиконаний на 1,2 млрд

Митниця могла спрацювати краще (за 11 місяців недобір від плану майже 5% або 18,3 млрд. грн.), утім об’єктивно це – насамперед наслідок транспортної блокади. Є непоганий заділ на майбутнє. Під кінець 2023 року запрацювала спільна аналітична група митниці і податкової, яка вже показує хороші результати, перекриваючи кисень контрабандистам і податковим мінімізаторам.

Соціальна сфера залишалась другим пріоритетом у бюджеті після безпеки і оборони. Було повністю проіндексовано пенсії для 10,5 млн. пенсіонерів (майже на 20%). На 1 жовтня 2023 року середній розмір пенсійної виплати сягнув 5350 грн (+15,7% порівняно з 1 січня). На середину грудня держава спрямувала на пенсії та різноманітні соціальні виплати 473 млрд грн, або 18% від усіх видатків державного бюджету. Водночас, через обмеженість бюджетних ресурсів і стелі дефіциту індексація мінімальної зарплати і прожиткового мінімуму була заморожена.

Більшу частину видатків на виплату зарплат вчителям, медикам, трансферту Пенсійному фонду взяли на себе партнери. Було забезпечено стабільне функціонування сфери охорони здоров’я, а також освіти, де у більшості закладів вдалось відновити навчання у форматі офлайн. На жаль, маємо констатувати, що онлайн-формат, який був широко застосований під час карантину 2020-2022 років, та з початку повномасштабної війни у багатьох регіонах держави, мав наслідком падіння якості знань.

Підтримка громад. На середину грудня місцеві бюджети отримали 178 млрд. грн. трансфертів з державного бюджету (базова дотація, освітня субвенція, допомога громадянам, які постраждали від агресії тощо). Регіони регулярно отримували необхідну допомогу на ремонт і реконструкцію шкіл, медичних закладів, об’єктів критичної інфраструктури, які зазнавали руйнувань чи пошкоджень від ворожих атак.

Гуманітарне розмінування. Через обмежену кількість фахівців і техніки у 2023 році основний акцент робився на обстеженні найбільш цінних сільськогосподарських земель – і ми вийшли на непоганий результат. Станом на середину грудня обстежено 269 тис. га з 470 тис. га запланованих у першу чергу, повернуто в експлуатацію – 205 тис. га. Попри зиму і сніговий покрив, вдається щодня обстежувати від 3 до 5 тис. га, і це внесок не тільки у безпеку, але й резерв для аграріїв для весняної посівної кампанії.

Важливою запорукою макрофінансової стабільності стало успішне виконання програми МВФ, під яку підв’язаний увесь пакет середньострокової фінансової підтримки України у сумі $122 млрд, та ритмічне виділення фінансування у вигляді грантів і пільгових позик з цього пакету партнерами у 2023 році (очікувано близько $41 млрд). Україна безмежно вдячна за лідерство ЄС, США, Канаді, Японії, Великобританії та всім країнам, що надають військову, бюджетну, гуманітарну підтримку!  

Економічна активність пожвавилась, утім прірва з 2021 роком залишається разючою. За підсумками 2023 року очікується, що реальний ВВП зросте на 5-6%. За підсумками дев’яти місяців більшість базових галузей, включно із промисловістю (+2,4%), будівництвом (+20,9%), роздрібною торгівлею (+11,6%), пасажирськими перевезеннями (+23,2%), відновили зростання (рік до року). Маємо помітно кращий врожай, ніж очікувалось на початку року. Вже встановлено рекорд з врожайності зернових (54,7 ц/га – на 1,1 ц/га більше, ніж у попередньому рекордному 2021 році). Якщо на початку весни через зменшення посівних площ майже на 1 млн га врожай зернових прогнозувався на рівні 63,5 млн т (-13% відносно 2022 року), то після низки переглядів у сторону збільшення розраховуємо отримати загалом 81,3 млн т.

Утім ілюзій немає. Повномасштабна війна продовжує справляти негативний вплив у всіх сегментах створення доданої вартості. Економічне зростання спирається, насамперед, на низьку базу («яму») минулого року. За підсумками дев’яти місяців 2023 року економічна активність, вимірювана реальним ВВП, відновилась до рівня трохи більшого за 75% від аналогічного періоду 2021 року, у тому числі будівництво – 42% (найбільше просідання у житловому будівництві), промисловість – 67% (найбільші втрати у виробництві нафтопродуктів і коксу, металургії), роздрібна торгівля – 89%.

Напруженою залишається ситуація на ринку праці. Попри пожвавлення зайнятості й історично низький рівень зареєстрованого безробіття (97,3 тис. осіб у жовтні 2023 року), реальний його рівень (за методикою МОП), за оцінками НБУ, у 2023 році має становити 19%. Це майже удвічі більше, ніж до війни. Через структурні зміни в економіці, внутрішню і зовнішню міграцію українців, темпи розв’язання цієї проблеми залишаються низькими. Реальні зарплати відновлюються, але за підсумками 2023-го не перекриють втрат у трудових доходах через війну. Урядовий прогноз передбачає зростання середньої зарплати у 2023 році до 18,5 тис. грн, у реальному вимірі – на 10%. Прогноз НБУ набагато скромніший – 4% реального зростання (після падіння на 11% минулого року).

Економічні результати року, що минає, можна оцінювати по-різному, але головне, як із усім іншим, не впадати в крайнощі, шукаючи повсюдну зраду. Або ж перебувати на іншому полюсі альтернативної реальності – у світі «економічних фентезі» і пошуку простих рішень (від ультра-ліберальних до ультра-дирижистських щодо ролі держави). Бо розповідати про зменшення рівня перерозподілу ВВП через бюджет до 20-25% (стільки же зараз йде на сектор безпеки і оборони) або переведення сервісної (сектор послуг займав 60% у структурі валової доданої вартості до війни, без ЖКГ) і деіндустріалізованої за 30 років економіки на жорсткі воєнні рейки як це було у Другу світову, можуть лише популісти і, м’яко кажучи, «фантазери».  

Повномасштабна війна з Росією продовжується. Вона триває на нашій території. У нас нема повністю безпечного тилу, куди б не долетіла ракета або шахед. Збитки для економіки лише за перші 12 місяців війни (лютий 2022 – лютий 2023), за оцінками Світового банку, сягнули $411 млрд. Більше 6 млн громадян виїхало з країни. Близько 4 млн громадян, за останніми оцінками, вважаються внутрішньо переміщеними особами, більшість з них втратила роботу. Це втрати у фізичному і людському капіталі – виробничій базі ВВП.

Поповнення цих втрат і повномасштабне економічне відновлення можливі лише із припиненням активних бойових дій на нашій території та настанням стійкого миру. Це, звісно, не применшує, а навпаки посилює важливість зусиль під час війни, що працюватимуть на майбутнє економічне відновлення і наближатимуть його.

У цьому розумінні підсумую: на мою думку, основні здобутки 2023 року: 

1. Із допомогою партнерів ми посилили захист критичної інфраструктури. Негативні економічні прогнози через обстріли ТЕК, вихід РФ із зернової угоди та ін. не справдились. Ми закінчимо рік краще, ніж очікувалось і нами, і міжнародними партнерами.
2. Ми тримаємо макрофінансову стабільність, що є базою для відновлення.
3. Ми зберігаємо дуже високий темп євроінтеграції, що є головним двигуном усіх важливих реформ в країні. 

У наступному матеріалі на «Главкомі» автор поділиться очікуваннями від української економіки на наступний рік.

Данило Гетманцев Народний депутат, голова Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики, доктор юридичних наук, професор Читайте також:

• Богдан Данилишин: Нацбанк перетворився у безконтрольний орган
• Оперативні дані Мінфіну, або Чому Кличку не личить розповідати про авторитаризм
• Ринок праці. Невтішні тенденції