Естонія вирішила вигнати з країни главу російської церкви
Естонія вирішила не продовжувати посвідку на проживання в країні глави Естонської митрополії РПЦ митрополита Євгена, відомого в миру як Валерій Решетніков, оскільки він становить загрозу безпеці. Про це виданню Delfi, повідомив Департамент поліції та прикордонної охорони Естонії.
Термін закінчення чинної термінової посвідки на проживання Решетнікова, який є громадянином Росії, закінчується 6 лютого.
«Держава ухвалила рішення відмовити у продовженні посвідки на проживання, оскільки Решетніков у своїй публічній діяльності, в тому числі в публічних виступах, підтримує дії агресора і не змінив свою лінію поведінки, незважаючи на попередження, які йому робили раніше», – зазначив керівник бюро прикордонної охорони Пих'яської префектури Індрек Ару.
Представники Міністерства внутрішніх справ неодноразово проводили бесіди з Решетніковим і пояснювали йому, що слід припинити виправдовувати воєнні дії Росії та кремлівського режиму в публічній діяльності.
Попри винесені попередження Решетніков не змінив риторику, яка не відповідає цінностям і не підходить для правового поля Естонії, заявили у департаменті, тому Решетнікова визнано таким, що становить загрозу безпеці держави.
Решетніков проживав в Естонії на підставі термінової посвідки на проживання загалом чотири роки. Йому видавали посвідку з терміном дії на два роки.
Останнє продовження посвідки на проживання Решетнікова було два роки тому, незадовго до початку повномасштабної війни в Україні. Після завершення дії посвідки Решетніков повинен буде покинути Естонію. Департамент поліції та прикордонної охорони вже надіслав йому рішення про відмову продовжити його посвідку на проживання.
Раніше стало відомо, що влада Естонії шукає спосіб заборонити громадянам Росії та Білорусі брати участь у голосуванні на території країни. Прем'єрка Кая Каллас заявила, що для цього потрібно змінити Конституцію.
Зараз голосувати на муніципальних виборах можуть усі мешканці Естонії віком від 16 років, у тому числі громадяни третіх країн, а також особи без громадянства.
За словами Каллас, спочатку влада хотіла призупинити виборче право росіян та білорусів швидко, не переписуючи конституцію, щоб громадяни держав-агресорів не могли ним скористатися до закінчення війни в Україні. Для цього було знайдено юридичне рішення, яке б працювало так само, як і у випадку з ув'язненими. Однак президент і канцлер права його відкинули, наголосивши на необхідності зміни основного закону країни.
Нагадаємо, після виборів до Європарламенту у червні 2024 року прем'єр-міністр Кая Каллас може стати верховним представником ЄС із закордонних справ та політики безпеки замість Жозепа Борреля. Про це повідомляє Politico.
Як зазначає видання, останнім часом у кулуарах активно обговорюється сценарій, за якого влітку основні керівні посади ЄС обіймуть чотири жінки: Урсула фон дер Ляйєн, Роберта Метсола, Метте Фредріксен та Кая Каллас.
Видання зазначає, що Урсула фон дер Ляєн збереже посаду голови Єврокомісії, Роберта Метсола залишиться спікером Європарламенту, прем'єр-міністр Данії Метте Фредріксен стане новим президентом Європейської ради, а Кая Каллас обійме посаду верховного представника ЄС із закордонних справ та політики безпеки.