Щороку в Україні переводять годинники: восени – на годину назад, навесні – на годину вперед. Перехід на літній час у 2024 році традиційно відбудеться в ніч з суботи на неділю – з 30 на 31 березня. В останню неділю березня потрібно перевести годинники о 3 годині ночі на 1 годину вперед (тобто з 03:00 на 04:00). Детальніше про це читайте у матеріалі «Главкома».
Чи переводять інші європейські країни стрілки годинника? Так. Крім того, понад 60 країн світу використовують цей метод. У Канаді, країнах ЄС, Ізраїлі, Ірані, Австралії та Великій Британії також практикується зміна часу. Але протягом багатьох років Європа думає про скасування переведення стрілок годинників.
Переводити годинник залежно від сезону ще 1784 року вигадав тодішній посол США у Франції Бенджамін Франклін. Він підрахував, скільки годин парижани витрачають на сон вранці, коли сонце вже зійшло, і скільки увечері спалюють свічок, перш ніж лягти спати. Порахував Франклін і кількість електроенергії, яку зможуть заощадити фабрики й заводи, коли робота триватиме за денного світла. Тож ідея з переведенням годинників була виправдана потребою в економічній ощадливості.
Уперше переведення стрілок годинника на годину вперед влітку і на годину назад взимку провели 1908 року у Великій Британії. На початку минулого століття перехід на літній і зимовий час пропонував також лондонський підрядник Вільям Віллетт. Він аргументував це можливістю економити електроенергію.
Першою країною, яка офіційно впровадила літній час (зимовий – це стандартний час, за яким вівся облік до цього) стала Німеччина у 1916 році. Це було пов’язано з серйозними ресурсними дефіцитами в країні під час Першої світової війни. Через два роки сезонний перехід ввели також у Сполучених Штатах, а згодом ідею підтримали ще понад 100 країн (пізніше деякі почали відмовлятися).
Годинники переводять із двох причин: через традицію відповідності біологічному календарному часу та для заощадження електроенергії.
Тривалий час в Україні точаться запеклі дискусії з приводу переводу стрілок годинників на зимовий і літній час. Депутати Верховної Ради вже давно не можуть порозумітись з цього приводу.
Україна разом із республіками СРСР 1981 року теж почала переводити годинники задля економії електроенергії та подовження світлового дня. На початку 1990-х в Україні спробували відмовитися від сезонного переходу, однак 1992 року переведення годинників знову відновили, врахувавши порядок обчислення часу, який діє в Європі.
Український уряд 1996 року затвердив постанову, яка регулює порядок переведення стрілок годинника. Нею українці послуговуються і досі.
Переведення годинників на зимовий і літній час справді впливає на економію електроенергії в побуті та на підприємствах, але не дуже суттєво. Водночас така традиція негативно впливає на здоров’я людей через примусову перебудову біологічних ритмів організму. Це впливає на сон, самопочуття людей і внаслідок цього – на працездатність.
У 2021 році Верховна Рада провалила голосування у другому читанні та в цілому за законопроєкт, який мав скасувати в Україні перехід із зимового часу на літній і навпаки. Відповідно до нього Україна мала лишитися на зимовому часі. Остаточне голосування не набрало достатньої підтримки, і документ був відправлений на доопрацювання. Чи буде він ухвалений в майбутньому – невідомо.
Прихильники зміни часу впевнені, що такий перехід економить електроенергію та енергоносії. Противники вважають, що це призводить до порушення біоритмів людини й погіршення здоров’я.
Зауважимо, природним часом для України є зимовий. 95% території країни – у часовому поясі UTС+2. Деякі регіони, такі як Луганська та частково Донецька, Харківська та Закарпатська області, перебувають в інших часових поясах. Різниця у часі між західними та східними частинами країни становить близько 68 хвилин. Це призводить до незадоволення жителів різних регіонів. Наприклад, літній час зазвичай викликає незручності серед жителів східних областей, оскільки у теплу пору року там світає вже о 3 ранку. З іншого боку, на Західній Україні багато людей не задоволені зимовим часом, оскільки о 9 ранку у них тільки починає сходити сонце в холодний період року.
Починаючи з 1996 року, уряд встановив правила сезонного часу, які передбачають переведення годинників двічі на рік:
Це означає, що в ніч проти 31 березня о 03:00 годинники потрібно буде перевести на одну годину вперед. У наш час ґаджети автоматично переводять годинники, а якщо ви маєте механічні пристрої, то це варто зробити вручну.
А ось звичайні годинники, будильники, механічні прилади доведеться переводити вручну. Щоб не забути це зробити, варто залишити собі нагадування. Наприклад, встановити на смартфоні будильник чи прикріпити нагадування на холодильник.
Україна та країни Європейського союзу планують найближчим часом відмовитися від переведення годинника. Проте досі точаться дискусії, за яким часом краще продовжити жити: за літнім чи зимовим.
З погляду економії енергії логічно було б жити за літнім часом, однак науковці та медики виступають проти. Річ у тім, що це може бути шкідливим для здоров’я населення. Науковці з Національного інституту раку США довели, що перебування у найбільш західній точці часових поясів у Штатах схоже до постійного життя за літнім часом. Люди, які переїздять у той регіон, мають підвищений ризик розвитку різних типів онкологічних захворювань.
Через сумнівну економію енергоресурсів і негативний вплив на здоров'я багато країн світу з часом відмовилися від переходу на літній і зимовий час. Наприклад, годинники не переводять Ісландія, Казахстан, Грузія, Японія, Росія та Білорусь.
Починаючи з 2021 року, кожна країна Європейського Союзу має можливість самостійно вирішувати, чи переводити годинники на літній та зимовий час. Проте більшість держав продовжують цю практику – йдеться про Італію, Іспанію, Францію, Польщу, Німеччину, Нідерланди, Латвію, Литву, Естонію, Фінляндію та інші.
Логіка в тому, щоб замінити перехід на літній час фіксованим цілорічним часом є. Адже під час штучного переведення годинників у людини збиваються циркадні ритми. Це провокує проблеми зі сном, на деякий час порушує когнітивні здібності мозку.
У такі дні значно зростає кількість ДТП, а також погіршується якість і тривалість сну. Тому фахівці радять за кілька днів до 31 березня почати лягати спати на годину раніше. Так ви створите звичку.
Весною переведення годинників найчастіше сприймається організмом дещо важче, адже доводиться спати на одну годину менше. Адаптація до нового часу потребує уваги та дбайливості. Щоб полегшити цей процес, «Главком» підготував кілька корисних порад:
Почніть регулювати свій режим сну за тиждень до переведення годинника. Це допоможе вашому організму плавно пристосуватися до нового графіку.
Активні прогулянки й насолода природою допоможуть зміцнити ваше фізичне та психічне здоров’я.
Постарайтеся уникати сильного стресу під час переведення годинника, оскільки стрес може погіршити пристосування до нового часу.
Збалансована дієта з правильним режимом харчування допоможе підтримати ваш організм під час зміни годинника.
Додатково, варто врахувати релаксаційні методи, такі як медитація, дихальні практики та йога. Вони також можуть бути корисними для зменшення стресу і покращення вашого фізичного та емоційного стану в період переходу на новий час.
Восени та взимку світловий день коротшає, а через погодні умови люди більше часу проводять в приміщенні. У результаті вони отримують мало світла, що може призводити до погіршення настрою, втомлюваності, болю в м’язах та порушення сну.
Портал свежих новостей INKORR .
Все права защищены.
Условия использования материалов издание INKORR.
Партнеры сайта:
Поиск работы за рубежом»
