Пішов на війну, попри відмову військкомату. Згадаймо 20-річного Василя Рябцева

Щодня о 9 ранку українці вшановують пам’ять усіх, чиє життя забрала російсько-українська війна. Нині згадаємо 20-річного Василя Рябцева.

Василь Рябцев народився 13 травня 2003 року у Дрогобичі. У рідному місті навчався в Ліцеї №4 імені Л.Українки, завершив Вище професійне училище №19 за спеціальністю – кухар.

У лави Збройних сил України вирушив добровольцем. Звернувся в місцевий військкомат з бажанням іти на фронт та захищати рідну землю, але у Дрогобичі через юний вік Героя у проходженні військової служби йому відмовили. Відтак з товаришем поїхав у Чернівці і там вступив у лави ЗСУ.

Захищав Батьківщину в 82 десантно-штурмовій бригаді. Виконував складні завдання в районі Запоріжжя та інших гарячих точках. Загинув в бою 3 вересня 2023 року в районі Роботине (Запорізька область) під час виконання бойових завдань.

У Героя із рідних залишилась бабуся, з якою мешкав та батько і брат по татовій лінії.

Домовину із тілом захисника зустріли в рідному місті 8 вересня минулого року на Перехресті Героїв. Загальноміську панахиду очолили отці Української Греко-Католицької церкви. Чин похорону захисника провели в Катедральному соборі Пресвятої Трійці. Поховали воїна на Алеї Слави.

4 березня 2024 року. Василь Рябцев нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ст. посмертно

«Главком» долучається до хвилини мовчання. Ми вшановуємо памʼять усіх українців, які загинули у боротьбі за Батьківщину. Ми згадуємо загиблих від рук російських загарбників, запалюємо свічки пам’яті та схиляємо голови у скорботі під час загальнонаціональної хвилини мовчання, вшановуючи світлу пам’ять громадян України, які віддали життя за свободу і незалежність держави: усіх військових, цивільних та дітей, усіх, хто загинув в боротьбі з російськими окупантами та внаслідок нападу ворожих військ на українські міста і села.