Віктор Орбан відчув, що час для його гри прийшов
Орбан розуміє, що це марафон, а не спрінт, що все і одразу отримати не вдасться. Загрози заблокувати початок наших переговорів з ЄС про вступ та виділення 50 млрд євро на наступні чотири роки серйозні, їх не варто недооцінювати.
Саме тому сьогодні Голова Європади Шарль Мішель у Будапешті. Але Орбан знає, що це не тільки про наступний грудневий саміт ЄС – все або нічого – такого в ЄСівській політиці не буває, це скоріше притаманно нам. Тим більше, що питання про 50 млрд теоретично можна вирішити і без Орбана, хоча, звісно, небажано. Орбан добре відчуває, що підйом правих рухів в Європі грає йому на користь, більш того, він спробує цей процес очолити. Тягнути час, щоб чекати на республіканців в Білому домі, з якими в нього сталі зв'язки – теж частина цієї гри.
«Продати» затягування Путіну теж можна і це буде зроблено. Більше того, це майже напевно обговорювалося на нещодавній зустрічі Орбана з Путіним в Пекіні. Крім заморожених у Брюсселі грошей для Угорщини через порушення там верховенства права Орбан хоче поторгуватися за розподіл кандидатур у наступній Єврокомісії, яка, до речі, формуватиметься під час угорського головування в Євросоюзі у другій половині наступного року.
Є й ще багато моментів в Європі, які показують, що начебто «зірки зійшлися» для Орбана, однак дозволити собі вигляд слабака Євросоюз аж ніяк не може і це (і не тільки) робить мене оптимістичним щодо рішень до кінця року. Одностайність не найкращий і точно не найпростіший метод прийняття рішень, але поки що Євросоюзу це вдавалося.
Наступний рік буде роком передбачуваних і непередбачуваних сюрпризів на численних виборах, почати його зі слабкості це найгірший геополітичний жарт. Нам теж прийдеться вести з Орбаном непросту розмову і маємо завжди пам'ятати, що це марафон і в Орбана є і, на жаль, ще буде багато можливостей ставити нам палиці в колеса на перспективу. Тому потрібні саме кроки, а не стрибки щодо меншин, бігти спринт, коли всі інші біжать марафон, точно не є нашої кращою стратегією. В Орбана є стратегія, нам потрібна своя, спільна з іншими країнами Євросоюзу. Все одне потрібно починати вчитися будувати коаліції всередині ЄС.
Читайте також:
- Погані новини для України
- Шантаж Орбана. Чим може закінчитися демарш Будапешта?
- Генеральна репетиція «вторгнення». Що показали місцеві вибори у Молдові