Рютте готує план утримати США в НАТО через зброю

План Рютте щодо оборонного виробництва в Європі

Як повідомляє Главком: Генеральний секретар НАТО Марк Рютте представив план, спрямований на збереження США як ключового союзника Альянсу через збільшення оборонного виробництва в Європі та укладення угод для закриття дефіциту виробництва. Ця кампанія має на меті успіх майбутнього саміту, який відбудеться в Анкарі в липні. Стратегія Рютте може призвести до конфлікту з Європейським Союзом, який надає пріоритет своїй власній оборонній промисловості.

На фоні оголошення президента США Дональда Трампа про скорочення військової присутності США в Німеччині та Польщі, союзники НАТО стикаються з труднощами у досягненні згоди щодо:

• збільшення допомоги Україні;
• ролі НАТО в розблокуванні Ормузької протоки.

Рютте закликав європейських союзників на липневому саміті представити докази збільшення виробництва та промислові контракти, підкресливши, що

“що б ви не готували, будь ласка, привезіть це до Анкари”

.

Основною метою стратегії є заохочення створення спільних підприємств з американськими оборонними компаніями та збільшення продажу американської зброї. Декларація саміту включатиме рішення про заміну літаків Boeing 707 AWACS на розвідувальні літаки Saab GlobalEye, а також оновлену версію рамкової угоди про взаємодію НАТО з промисловістю, підписану в 2013 році.

Виклики та перспективи

Аналіз ситуації, проведений аналітиком Bloomberg Economics Беккою Вассер, вказує на те, що план Рютте може бути важкореалізованим через національний контроль закупівель. Спільні підприємства часто гальмуються повільним процесом отримання дозволів у Європі, а також побоюваннями США щодо контролю над технологіями та інтелектуальною власністю. Водночас, Брюссель працює над наданням переваги європейським оборонним компаніям у програмах, які він фінансує.

Рютте вважає вихід США з НАТО малоймовірним, однак тиск на європейських союзників з метою збільшення обсягів закупівель у США може призвести до розриву з ЄС, який прагне підтримувати свої власні оборонні компанії. Ця нова стратегія відображає труднощі, з якими Рютте стикається у пошуках єднальної теми для Альянсу, який перебуває у напруженому стані. Збільшення обсягів виробництва, як зазначає Рютте, стане важливою частиною декларації саміту, проте будь-яка згадка про спільні підприємства може виявитися марною без належних умов для їх реалізації.

Запропонована стратегія Рютте підкреслює важливість зміцнення оборонних спроможностей Європи в умовах зростаючих глобальних загроз. Вона також відображає напруженість між НАТО та ЄС, оскільки обидва блоки намагаються знайти баланс між спільними інтересами безпеки та захистом національних інтересів у сфері оборонної промисловості. Майбутній саміт у Анкарі може стати критично важливим етапом для визначення подальшого розвитку співпраці між США та європейськими союзниками в рамках Альянсу.

У той час як Рютте намагається укріпити оборонні позиції Європи, НАТО розробляє альтернативи у відповідь на скорочення військової присутності США в регіоні. Це свідчить про серйозні виклики в забезпеченні колективної безпеки, які постають перед Альянсом в умовах змінюваного міжнародного контексту.