США безсилі перед Іраном через Ормузьку протоку: 20% світової нафти під загрозою

Аналіз ситуації навколо Ірану та Ормузької протоки

Як повідомляє ХВИЛЯ: Старший науковий співробітник британського аналітичного центру RUSI Джек Уотлінг проаналізував ситуацію навколо Ірану та Ормузької протоки, зазначивши, що Сполучені Штати не можуть досягти своїх цілей силовими методами через контроль Тегерана над цією стратегічною водною артерією, якою проходить близько 20% світової нафти. Іран має можливість погрожувати судноплавству, що ставить під загрозу світову економіку. Як зазначив Уотлінг,

“якщо вони можуть це зробити, то тримають у заручниках всю світову економіку”

.

Сполучені Штати, попри свою військову перевагу над Іраном, опинилися у ситуації, де їхні можливості обмежені. Тегеран контролює Ормузьку протоку, через яку проходить значна частина добрив, природного газу та очищеного палива. Уотлінг підкреслює, що ключовим моментом є те, що Корпусу вартових ісламської революції не потрібно знищувати всі судна; достатньо лише погрожувати, щоб утримувати ситуацію під контролем.

Військові можливості США та економічні наслідки

США можуть знизити здатність Ірану атакувати судноплавство, завдаючи удари по пускових майданчиках та захоплюючи острови. Водночас, військово-морський флот США може супроводжувати конвої цивільних суден, але їхні дії є опосередкованими.

“США не намагаються безпосередньо відкрити протоку. Натомість вони діють опосередковано, кажучи іранцям: ми завдамо вам стільки шкоди в інших сферах, що ви маєте капітулювати”

, - зазначив Уотлінг.

Ситуація в Перській затоці призводить до незворотних ушкоджень нафтовій інфраструктурі, і бізнес у світі починає вкладати ресурси в альтернативи через тривалий період нестабільності. Іран зазнав нападів з боку практично всіх регіональних сусідів, що лише підсилює ворожість до нього. Як зазначив Уотлінг,

“якщо ви ОАЕ чи Катар і бачите, як вашій критичній національній інфраструктурі завдається постійна шкода і руйнується економічна модель, що підтримувала туризм, то у вас серйозна проблема з Іраном”

.

Сторони опинилися в глухому куті, а США знаходять межі своєї могутності. Іран хоче відновити стримування, довівши, що може нав'язати супротивнику витрати при атаці. Уотлінг також провів аналогію з конкуренцією великих держав, вказуючи на ситуацію навколо Тайваню, де ризик ескалації також існує.

“Коли США брали на себе зобов'язання захищати острів, китайський флот був слабким, і це коштувало мало. Ризик у тому, що він закінчиться дуже погано для всіх”

, - підкреслив експерт.

Таким чином, ситуація навколо Ірану та Ормузької протоки є складною та багатогранною, з численними наслідками для регіональної та світової безпеки. Контроль Ірану над стратегічними водами підкреслює виклики, з якими стикаються Сполучені Штати у своїй зовнішній політиці, а також необхідність пошуку нових стратегій для стабілізації ситуації в регіоні. З огляду на вразливість світової економіки до загроз у цій зоні, подальший розвиток подій може вплинути на глобальний ринок енергоносіїв та міжнародні відносини.

В умовах зростаючої напруженості в регіоні важливо також звернути увагу на те, як США намагаються зміцнити контроль над Ормузькою протокою та які кроки вживає Іран у відповідь на ці дії. Ця ситуація може суттєво вплинути на глобальні енергетичні ринки і формувати нові геополітичні реалії в регіоні.