Студенти вийшли з вимогою відставки уряду

15 жовтня 1990 року розпочався загальний страйк молоді на підтримку студентського голодування, яке тривало вже 14 днів. Ідея проведення акції належала київській студентській спілці, до якої також долучилося "Студентське братство Львівщини". Акція відбувалась на площі Жовтневої революції, яка зараз відома як майдан Незалежності, де було встановлено наметове містечко.

Учасники акції вимагали недопущення підписання нового союзного договору, відставки голови Ради міністрів УРСР Віталія Масола, націоналізації майна компартії, перевиборів до Верховної Ради та повернення українських військових зі служби у союзних республіках.

Кількість голодуючих студентів постійно зростала, досягнувши понад 150 осіб. Вони зустрічалися з Леонідом Кравчуком, тодішнім головою Верховної Ради, і вимагали проведення "круглого столу". Однак, підтримку їх вимог отримали лише 160 депутатів під час відкритого голосування 10 жовтня. Пізніше, 9 з них також приєднались до голодування.

Після цього, більшість студентів зібралися біля Верховної Ради і гучно закликали до свободи України. Вони витиснули міліцію і водомети, але не змогли проникнути у будівлю. Проте, їх запросили на переговори з представниками акції. Олесь Доній, один із студентів, вимагав 1 годину прямого ефіру на телебаченні, що було погоджено владою, а також захоплення червоного корпусу університету імені Тараса Шевченка.

Два дні по тому, 314 депутатів підтримали постанову "Про розгляд вимог студентів, які проводять голодування в м. Києві". Усі вимоги були прийняті, і молодь повернулась до навчання. Ця акція велику роль у становленні незалежності України, а її значення досі вкрай важливе.

2 жовтня 1990 року на Майдані у Києві розпочалась Революція на граніті, яку започаткувала київська студентська спілка. Учасниками акції стали також представники "Студентського братства Львівщини". Лідерами акції були Маркіян Іващишин зі Львова і Олесь Доній з Києва.