Telegram-канали чиновників: як бюджетні ресурси стають політичною перевагою

Telegram-канали чиновників: як бюджетні ресурси стають політичною перевагою

Як повідомляє Главком: Аналіз використання Telegram-каналів українськими чиновниками та політиками вказує на те, що канали, розвинені за бюджетні кошти, можуть надавати суттєву перевагу на виборах. У процесі дослідження було зафіксовано персоналізацію каналів, їх міграцію разом із чиновниками та відсутність належного регулювання. Відомо, що в Україні чимало посадовців ведуть свої Telegram-канали, що може впливати на громадську думку та виборчі процеси.

Серед посадовців, які ведуть Telegram-канали, відзначаються:

• Президент Володимир Зеленський
• Новопризначений міністр оборони Михайло Федоров
• Генпрокурор Руслан Кравченко

Окрім того, в рамках дослідження громадської ініціативи "Голка" було виявлено, що username кожного другого Telegram-каналу військово-цивільних адміністрацій містить прізвище голови адміністрації. Це свідчить про персоналізацію каналів, що може підвищувати впізнаваність політиків серед населення.

Серед відомих політиків, які мають значну кількість підписників, можна виділити:

• Олексій Гончаренко з понад 230 тисячами підписників
• Ярослав Железняк з майже 100 тисячами підписниками

Водночас колишній очільник Рівненської обласної військової адміністрації Віталій Коваль вів канал, що налічував 62 тисячі підписників, однак після ліквідації Міністерства аграрної політики та продовольства України цей канал фактично не ведеться. Також зазначається, що канал Андрія Єрмака після обшуків антикорупційних органів "заснув".

Необхідність регулювання

Важливою тенденцією є те, що наразі кожен другий голова військової адміністрації персоналізував назву Telegram-каналу. Водночас у Верховній Раді працює робоча група, яка напрацьовує зміни до законодавства, зокрема в частині соціальних мереж, що свідчить про необхідність регулювання даного процесу. Ігор Розкладай зазначив:

“У Верховній Раді, коли звільнилася людина з посади секретаря одного з комітетів, вона забрала доступи до сторінки Facebook, і комітет не зміг її відновити.”

Це підкреслює важливість регулювання доступу до ресурсів, створених за бюджетні кошти. Крім того, варто зазначити, що мер Ужгорода не веде свій Telegram-канал. Також у містах Житомир, Запоріжжя та Чернігів персоналізовані канали відсутні, що може свідчити про нерівномірний розвиток комунікаційних стратегій серед місцевих посадовців. Тетяна Хабібрахманова вказала на необхідність знайти системні рішення для заміни Telegram, відмовившись від російських антивірусів чи бухгалтерських програм.

Таким чином, використання Telegram-каналів українськими чиновниками та політиками може стати не лише інструментом комунікації, а й важливим елементом у політичній боротьбі, що потребує належного регулювання для забезпечення прозорості та справедливості виборчих процесів.

Використання Telegram-каналів українськими чиновниками вказує на нові виклики у сфері політичної комунікації. Персоналізація каналів може сприяти формуванню особистих брендів політиків, що, в свою чергу, впливає на виборчі результати. Наразі відсутність належного регулювання створює ризики для демократичних процесів, оскільки бюджетні ресурси використовуються для особистих політичних цілей, що може спотворювати громадську думку та об’єктивність виборів.