Туалетний папір втрачає популярність: чому українці переходять на біде

Тенденція відмови від туалетного паперу

Традиційний туалетний папір поступово втрачає популярність у розвинених країнах, зокрема в Україні, через екологічні та здоров'я аспекти. Відзначається зростання використання електронних систем омивання, таких як біде та гігієнічні душі. В Японії, наприклад, понад 80% домогосподарств обладнані електронними системами омивання, що свідчить про зміну споживчих звичок.

Виробництво одного рулону туалетного паперу потребує близько 140 літрів води та сотні грамів деревини. Це викликає занепокоєння, адже целюлозна промисловість споживає до 15% світової деревини. В Україні середня сім'я витрачає на якісний туалетний папір від 1000 до 2000 гривень на рік. У порівнянні з цим, експлуатація біде або гігієнічного душу обходиться лише у 200-300 гривень на рік. Термін окупності системи біде або гігієнічного душу становить всього 1-2 роки, що робить їх економічно вигідними.

Переваги нових технологій

Окрім фінансових переваг, нові технології пропонують й інші вигоди. Сучасні пристрої мають миттєвий підігрів води або термостати, що дозволяє уникати дискомфорту. Форсунки у "розумних" унітазах проходять автоматичну дезінфекцію, що підвищує рівень гігієни. Додатково, функції подачі теплого повітря дозволяють відмовитися від рушників чи паперу, що також сприяє екологічності.

Зміна соціальних стандартів та усвідомлення екологічних проблем спонукають українців обирати більш ефективні та безпечні рішення. Ця тенденція свідчить про те, що туалетний папір може стати рідкістю в майбутньому, адже споживачі все частіше звертають увагу на альтернативи, які не лише покращують комфорт, але й зменшують негативний вплив на навколишнє середовище.

Тенденція відмови від традиційного туалетного паперу на користь електронних систем омивання може стати важливим кроком у зменшенні екологічного сліду. Зважаючи на те, що споживання ресурсів для виробництва туалетного паперу є суттєвим, перехід до більш екологічних альтернатив може позитивно вплинути на стан довкілля. У світлі цих змін, виробники можуть почати адаптувати свою продукцію та пропозиції, щоб відповідати новим запитам споживачів та екологічним стандартам.