Україна готує реформу органів правопорядку до 2027 року

Засідання робочої групи з реформування органів правопорядку

Як повідомляє МВС: Заступник міністра внутрішніх справ України Олексій Сергєєв провів третє засідання робочої групи експертного рівня Координаційної ради з моніторингу реалізації Комплексного стратегічного плану реформування органів правопорядку на 2023–2027 роки. У заході взяли участь понад 50 представників органів правопорядку, прокуратури, державної влади, наукових установ, громадських організацій та міжнародних партнерів.

Під час засідання учасники схвалили концепцію законопроєкту «Про органи правопорядку», а також визначили 15 пріоритетних законопроєктів, що мають бути реалізовані в рамках реформи. Олексій Сергєєв окреслив ключову мету робочої групи - закриття всіх шести переговорних кластерів до кінця 2027 року. Крім того, було обговорено стан виконання Плану та впровадження електронної системи моніторингу його реалізації.

Пріоритети та цілі реформи

Також учасники запропонували надати статус виконаних 59 заходам, що сприятиме подальшому розвитку реформи. Закон «Про органи правопорядку» має на меті визначити статус і перелік органів правопорядку, розмежувати їхні повноваження, врегулювати статус службовців і дисциплінарну відповідальність, а також закріпити механізми демократичного цивільного контролю.

Реформа органів правопорядку в Україні є важливою складовою сучасних змін у системі державного управління та забезпечення правопорядку. Запропоновані законодавчі ініціативи можуть суттєво вплинути на функціонування правоохоронних органів, підвищуючи їхню ефективність і прозорість. Ключовим аспектом є також залучення широкого кола експертів та міжнародних партнерів, що свідчить про намір реалізувати реформу на основі міжнародних стандартів і найкращих практик.

У контексті реформування органів правопорядку в Україні важливо зазначити, що проведення змін у судовій системі також має істотне значення. Нещодавнє призначення нових суддів ВАКС демонструє зусилля держави у зміцненні незалежності судової влади та виконанні умов для отримання фінансової підтримки від Європейського Союзу, що, в свою чергу, сприяє загальному процесу реформ.