Українка повернулася зі США через несподіване відчуття безпеки в Україні

Досвід еміграції та повернення Анастасії Александрук

Як повідомляє Главком: Анастасія Александрук, українка, яка на початку повномасштабного вторгнення переїхала з Києва до Філадельфії (США), згодом повернулася в Україну. У своєму блозі на Facebook вона поділилася досвідом еміграції та повернення, зазначивши, що, попри зовнішню загрозу війни, в Україні вона відчуває внутрішню безпеку. Натомість у США, незважаючи на відсутність бомбардувань, Анастасія відчувала постійну тривогу.

Александрук виїхала з Києва разом із сином під час оточення міста окупантами. Вона розповіла:

"Ми із сином виїжджали з Києва, коли він був оточений. І відчуття зовнішньої небезпеки було дуже різким. Майже кожного дня ми бачили новини про смерті й особливо боляче віддавалися в серці смерті дітей. Це й було моєю основною мотивацією вивезти дитину, так і мотивацією утримуватися в Америці протягом усіх чотирьох років." Анастасія Александрук

За час проживання в США, що тривало чотири роки, Анастасія відчула, що її тіло повільно адаптується до нового середовища. Вона зазначила: "Хоча тіло відходило повільніше і я ще певний час прокидалася вночі від відчуття вібрації від вибухової хвилі. А тепер, в Україні я теж періодично прокидаюся серед ночі, але вже від інших фантомів – тих ситуацій, станів та думок, які супроводжували моє життя в Америці".

Повернувшись в Україну, Анастасія відчула, що її суб'єктивне відчуття безпеки зросло. "Певну зміну перш за все тілесно я відчула в той момент, коли ми переїхали кордон, я ступила на цю землю, вдихнула повітря і побачила обличчя наших людей. 4 роки – не тут. Відчувалося, як вигнання. Ми в'їхали в Україну", - зазначила вона. Це спостереження підкреслює парадокс її досвіду: "Я їхала з України – з небезпеки, а потім поверталася в Україну – як у безпеку".

Концепція безпеки в досвіді Анастасії

Анастасія також розглянула концепцію безпеки, вказавши на два типи: "одне походить від середовища, в який ти включений, а інше – із зовнішнього середовища". В Україні, за її словами, існує серйозна загроза від зовнішнього ворога, але внутрішнє відчуття безпеки залишається високим. "В Америці ж для мене ситуація відчувалася протилежною: загрози від бомбардувань – не було, але постійне фонове відчуття тривоги та небезпеки від процесів всередині країни", - зазначила вона.

На завершення, Анастасія підкреслила важливість відчуття внутрішнього комфорту: "Ця річ дає дуже базовий глибинно рівень внутрішнього комфорту про існування, якого навряд можливо дізнатися, поки не втратиш його завдяки довгому перебуванню і чужій країні". Її досвід показує, як еміграція та повернення можуть впливати на сприйняття безпеки та відчуття дому.

Досвід Анастасії Александрук ілюструє складний процес адаптації до нових умов життя, а також підкреслює важливість психологічного аспекту безпеки. Для багатьох українців, які емігрували через війну, повернення додому може стати емоційно непростим, але водночас і звільняючим кроком. Повернення в Україну у контексті тривалої війни не лише фізично відновлює зв'язок із Батьківщиною, а й формує нове розуміння безпеки та комфорту, яке може відрізнятися від того, що було в країні перебування. Цей досвід може стати важливим свідченням для інших, хто пережив схожі ситуації, та підштовхнути до роздумів про природу безпеки в сучасному світі.