Українським аграріям радять змінити підхід через кліматичну кризу

Адаптація агрономічних практик у нових кліматичних умовах

Як повідомляє Главком: У зв'язку з постійним дефіцитом вологи, частими ґрунтовими та повітряними посухами, а також ерозією ґрунтів, виникає необхідність перегляду підходів до вирощування рослин. Доктор біологічних наук Іван Кривенко наголошує на важливості врахування фізіологічних механізмів рослин, зокрема ролі меристеми (точки росту), яка реагує на зовнішні стреси через гормональний баланс. Експерти вважають, що без урахування внутрішніх фізіологічних механізмів формування врожаю адаптувати технології до нових кліматичних реалій неможливо.

Фізіологічні механізми та їх вплив

Властивості рослин, які необхідно враховувати, фіксуються під час онтогенезу - періоду від проростання насінини до відмирання. Онтогенез ділиться на два етапи: закладення потенціалу врожаю та його реалізація. Головним аналітичним центром рослини є меристема, що сканує різні параметри, такі як:

• температура та сума активних температур;
• світло (інтенсивність та тривалість світлового дня);
• вологість ґрунту та атмосферного повітря;
• наявність поживних елементів;
• внутрішній енергетичний запас.

Меристема має можливість перемикати програми розвитку рослини, переходячи від вегетативної до генеративної стадії, наприклад, від росту листка до формування колоса. Рушійною силою цих переходів є коливання гормонального балансу в точці росту. Зовнішні стреси змінюють рівень фітогормонів, таких як ауксини, цитокініни, гібереліни, абсцизова кислота та етилен. Іван Кривенко закликає аграріїв відмовитися від стереотипу «чим більше добрив, тим краще», оскільки фізіологічний оптимум живлення вимагає суворого балансу.

Серед основних умов для забезпечення балансу виділяють:

• максимальний фотосинтез, який дозволяє рослинам ефективно переробляти сонячну енергію;
• керовану транспірацію, що забезпечує контроль за випаровуванням вологи;
• активні ферментні системи, які сприяють швидким внутрішнім біохімічним реакціям;
• «необмежений» ріст, що дозволяє проходити етапам органогенезу без затримок, навіть у стресових умовах;
• енергоефективність рослини, яка гарантує, що вона не витрачає енергію на компенсацію токсичного надлишку або гострого дефіциту елементів.

Згідно з прогнозами, червень 2026 року стане часом, коли весняна посівна кампанія поступиться місцем активному догляду за рослинами. У цей період очікується стабільне літнє тепло, а земля прогріється до максимальних значень, що вплине на подальший розвиток агрономічних практик.

«У контексті зміни клімату та зростання потреб у продовольстві, адаптація агрономічних практик стає критично важливою для забезпечення сталого розвитку сільського господарства.»

Іван Кривенко

Розуміння фізіології рослин і впливу зовнішніх факторів на їх ріст і розвиток може допомогти аграріям розробити нові методи управління, які підвищать врожайність та стійкість до екстремальних погодних умов. З огляду на прогнози, подальша еволюція агрономічних практик може визначити майбутнє сільського господарства в умовах змінюваного клімату.

В умовах кліматичних змін важливо звернути увагу не лише на адаптацію агрономічних практик, а й на економічні наслідки для агросектору. За даними експертів, в Україні спостерігається значне зниження врожайності, що вже вплинуло на ціни на овочі та фрукти. Це підкреслює важливість своєчасних змін у підходах до вирощування рослин, які можуть стати критично важливими для виживання аграріїв в нових умовах.