Уперше з початку війни до українських полонених допустили спецпосланця Папи Лева XIV, кардинала Дзуппі

Доступ до українських військовополонених

Як повідомляє Рубрика — Суспільство: Уперше з початку повномасштабної війни до українських військовополонених допустили іноземного представника – спеціального посланця Папи Римського Лева XIV, кардинала Маттео Дзуппі. Цей допуск став можливим завдяки зустрічі уповноваженого Верховної Ради з прав людини Дмитра Лубінця з російською уповноваженою з прав людини Яною Лантратовою, де також обговорювалися подальші кроки для повернення українських громадян.

Лубінець відзначив:

“Уперше з початку повномасштабної війни до наших хлопців фізично допустили іноземного представника - Спецпосланця Папи Лева XIV кардинала Маттео Дзуппі.”

Ситуація з утриманням полонених

Наразі російська федерація створила понад 300 місць утримання для українських військовополонених. Ці місця включають:

• СІЗО
• тюрми
• колонії

Ці заклади розташовані на території Росії, в окупованих регіонах України та в Білорусі. За даними ООН, понад 95% українських військовополонених піддаються тортурам у російському полоні. Раніше правозахисники та представники Червоного Хреста не мали доступу до місць утримання полонених, що викликало занепокоєння міжнародної спільноти.

Варто зазначити, що кожен обмін полоненими потребує переговорів. Російська федерація не проявляє бажання обмінювати полонених "азовців" та морпіхів, водночас російські перемовники виявляють зацікавленість в обміні строковиків і чеченців. Дмитро Лубінець висловив сподівання, що динаміка змін у питанні доступу до полонених зберігатиметься:

“Сподіваюсь, що ця динаміка зберігатиметься. І ми робитимемо все, щоб усі наші громадяни поверталися з російських місць несвободи.”

Ситуація з українськими військовополоненими залишається критично важливою темою, яка потребує постійної уваги з боку міжнародної спільноти. Доступ до полонених, а також їх обмін, є важливими елементами, які можуть вплинути на гуманітарну ситуацію та відносини між Україною та Росією. Важливо, щоб міжнародні організації продовжували здійснювати моніторинг і надавати підтримку в цій сфері, аби запобігти подальшим порушенням прав людини.