В Україні хочуть перевіряти походження грошей для застав у справах НАБУ: законопроєкт Железняка

В Україні пропонують суттєво змінити порядок внесення застав у кримінальних провадженнях, насамперед у справах про корупцію. Народний депутат Ярослав Железняк заявив, що разом із колегами зареєстрував законопроєкт, який має унеможливити внесення застав за рахунок коштів із сумнівним походженням та зробити цей процес відкритішим. 

Законопроєкт про застави: які зміни пропонує Железняк

За словами депутата, необхідність змін виникла після низки резонансних справ, коли великі застави за підозрюваних у корупційних злочинах вносили маловідомі компанії або юридичні особи, фінансові можливості яких викликають запитання.

Железняк наголосив, що застава має бути гарантією належної поведінки підозрюваного, а не механізмом швидкого звільнення з-під варти за рахунок коштів невідомого походження.

Документ передбачає чотири ключові зміни:

• обов'язкову перевірку походження коштів для будь-якої застави незалежно від її суми;

• можливість призупинити зарахування застави до завершення перевірки;

• конфіскацію коштів у дохід держави, якщо їх законне походження не підтвердиться;

• обов'язкове оприлюднення інформації про осіб або компанії, які внесли заставу.

Застави у справах НАБУ хочуть зробити публічними

Ярослав Железняк вважає, що відкритість інформації про заставодавців допоможе підвищити прозорість системи та унеможливить використання фіктивних компаній для внесення великих сум. За його словами, відповідні дані має публікувати Державна судова адміністрація.

Водночас депутат підкреслив, що його законодавча ініціатива не скасовує інститут застави. Натомість вона має забезпечити перевірку джерел коштів за аналогією з фінансовим моніторингом, який проходять громадяни під час великих банківських операцій.

Наразі законопроєкт зареєстрований у Верховній Раді. Наступним етапом має стати його розгляд парламентським комітетом, після чого документ можуть винести на голосування до сесійної зали.

Раніше Железняк анонсував наступ на корупціонерів через вимоги ЄС та 90 млрд євро.