В’язкий морський сніг уповільнює розклад бактерій, переносячи вуглець у глибини океану в 6 разів ефективніше

Дослідження морського снігу та його вплив на вуглецевий цикл

Як повідомляє НВ — Техно: В’язкі частинки морського снігу допомагають переносити в шість разів більше вуглецю в океанські глибини, констатують вчені з Каліфорнійського університету в Сан-Дієго та Університету Лінкольна. Дослідження, опубліковане 8 жовтня 2026 року в журналі Science, показало, що ці частинки повільніше руйнуються під дією бактерій, що робить їх важливим елементом вуглецевого циклу в океані.

Морський сніг, що складається з відмерлого планктону, органічних решток, слизу, мінералів та інших частинок, щороку переносить понад 10 млрд тонн вуглецю з поверхневих вод. Проте лише близько 2 млрд тонн вуглецю досягають океанських глибин, де вуглець може зберігатися сотні і тисячі років. В’язкість частинок, яка визначається їхньою здатністю чинити опір деформації та руйнуванню, є ключовим фактором, що уповільнює їх розкладання.

Експерименти та нові методи досліджень

Лабораторні експерименти підтвердили, що в’язкі частинки розкладаються повільніше, а комп’ютерне моделювання показало, що вони здатні опускатися на більшу глибину перед руйнуванням. Бактерії легше заселяють менш в’язкі ділянки морського снігу, тоді як щільні внутрішні шари ускладнюють їхнє проникнення.

Для вивчення взаємодії бактерій з морським снігом було розроблено новий метод візуалізації, який поєднує тривимірну конфокальну мікроскопію зі спеціальними флуоресцентними молекулами. Це дослідження має потенційні застосування в:

• вивченні коралових рифів
• лісах водоростей
• кореневих системах рослин
• травних шляхах живих організмів

Таким чином, результати цього дослідження можуть суттєво вплинути на розуміння процесів переносу вуглецю в океанські глибині та сприяти розвитку нових стратегій збереження вуглецю в морських екосистемах. Вивчення в’язких частинок морського снігу відкриває нові горизонти для вчених, які прагнуть з'ясувати, як ефективно управляти вуглецевими викидами та підтримувати баланс вуглецевого циклу в умовах зміни клімату. Результати також можуть стати важливими для розробки екологічних стратегій, спрямованих на збереження морських екосистем у майбутньому.