Вболівальник «Динамо» і воїн 95-ої бригади ЗСУ. Згадаймо Максима Рибецького

Щодня о 9 ранку українці вшановують пам'ять усіх, чиє життя забрала російсько-українська війна. Нині згадаємо Максима Рибецького. 

14 грудня 2023 року під час виконання бойового завдання на околицях селища Зарічного, Донецька область, героїчно загинув вболівальник "Динамо", воїн 95-ої окремої десантно-штурмової бригади Рибецький Максим Олегович із позивним Риба.

Максим мужньо боронив нашу свободу від російського загарбника з 2018 року. Був командиром взводу і завжди стояв горою за своїх побратимів. Риба з самого дитинства був частиною нашої "біло-синьої" родини. Ми приносимо співчуття родичам та близьким!

Максим Рибецький народився 9 квітня 1999 року у Ніжині. Протягом 2005-2014 років навчався у Ніжинській гімназії №3. Захоплювався спортом: займався дзюдо, шахами та футболом, з часом став активним вболівальником "Динамо".

У 2014-2016 роках здобував освіту у Ніжинському ліцеї Ніжинської міськради при Ніжинському державному університеті імені Миколи Гоголя.

Після ліцею вступив до Київського національного університету технологій та дизайну, але згодом виїхав за кордон. Через деякий час повернувся в Україну і з 2018 року долучився до лав захисників України.

На початку 2022 року Максим поїхав у відрядження до Ніжина, щоб набирати рекрутів на військову службу, тому повномасштабне вторгнення окупантів застало його в рідному місті, де з підрозділом ССО він і вів активні протидиверсійні дії на Чернігівщині. Але як тільки з'явилася можливість, він одразу поїхав до побратимів на передову.

У вересні 2022 року під час контрнаступу на Харківщині брав участь у звільненні населених пунктів: Кам'янка, Студенок, Середнє, Ольгівка, Греківка. З грудня 2022 року до середини літа 2023-го разом з бригадою виконували бойові завдання в районі Серебрянського лісу.

У квітні 2023-го його призначили на посаду командира мінометного взводу роти вогневої підтримки. Третього червня Максим отримав осколкове поранення. Та вже через три дні просив повернути на вогневі позиції, бо не міг бездіяти. У червні 2023 року бригаду в оперативному порядку перекинули на Куп'янський напрямок.

Як повідомили у Чернігівському обласному ТЦК та СП, за час служби був нагороджений медалями:

• За військову службу в Україні 
• За особливу службу III ступеня
• почесним нагрудним знаком Головнокомандувача ЗСУ "Золотий Хрест"
• відзнакою "Хрест пошани"
• відзнакою командира ОТУ "Лиман"

Попрощалися з Максимом Рибецьким у Ніжині в Соборі Всіх Святих, поховали на Мигалівському кладовищі.

"Війна відібрала в України Героя, а в рідних - найкращу у світі людину. Відлетіла світла душа у засвіти, а цифра 24 буде назавжди закарбована на гранітному камені. І тепер не він буде дарувати мені квіти, а я обдаровуватиму його все своє життя!" - написала дружина загиблого Яна.

У Максима залишилися батьки, брат і дружина.

"Главком" долучається до хвилини мовчання. Ми вшановуємо пам'ять усіх українців, які загинули у боротьбі за Батьківщину. Ми згадуємо загиблих від рук російських загарбників, запалюємо свічки пам'яті та схиляємо голови у скорботі під час загальнонаціональної хвилини мовчання, вшановуючи світлу пам'ять громадян України, які віддали життя за свободу і незалежність держави: усіх військових, цивільних та дітей, усіх, хто загинув у боротьбі з російськими окупантами та внаслідок нападу ворожих військ на українські міста і села.