Вчені розкрили секрет медузи, яка гоїть рани без шрамів

Дослідження медузи Clytia hemisphaerica

Як повідомляє НВ — Техно: 2 липня, 18:30

Вчені розкрили секрет медузи, яка не має шрамів. Дослідження загоєння ран у медуз Clytia hemisphaerica, опубліковане в журналі Molecular Biology of the Cell, виявило механізм закриття ран за допомогою ламеліподій та актоміозинового канатика. Цей вид медузи, розміром завбільшки з монету, не має імунної системи, здатної запустити запалення, а також позбавлений капілярів.

Дослідження проводила Джоселін Маламі, доцентка Чиказького університету, яка десять років тому вперше спостерігала міграцію клітин медузи для закриття розриву тканини. Загоєння у медуз Clytia відбувається завдяки двом клітинним структурам: ламеліподіям, багатим на актин, та актоміозиновому канатику. Основою для загоєння слугує базальна мембрана, що забезпечує необхідні умови для відновлення тканин.

Унікальні процеси загоєння

Мікрорани, які пробивали одну клітину, загоювалися за 3-5 хвилин, що свідчить про високу ефективність цих процесів. Дослідження також показало, що у Clytia немає кровоносних судин і запальних реакцій, що робить їх загоєння унікальним у порівнянні з іншими організмами.

"Багато процесів, які ми бачимо в загоєнні ран у Clytia, дуже схожі на те, що спостерігається в усіх інших системах, зокрема у ссавців." - Джоселін Маламі

Вона також підкреслила, що "це справді витончений механізм, за якого система здатна швидко пристосуватися, щоб загоїти будь-які рани, що трапляються в природі".

У майбутніх працях Джоселін Маламі планує розкрити механізм відновлення базальної мембрани, що може дати нові перспективи у вивченні загоєння ран в інших організмах.

Дослідження медузи Clytia hemisphaerica відкриває нові горизонти для розуміння процесів загоєння та регенерації в біології. Розуміння механізмів, які дозволяють цим організмам уникати шрамів, може надати цінну інформацію для медицини, зокрема у контексті лікування травм та покращення процесів загоєння у людей.

Вивчення базальної мембрани та її ролі в регенерації може стати ключем до нових терапевтичних стратегій, які допоможуть покращити відновлення тканин у різних живих організмах.