Вчені спростували тривимірну модель емоцій та створили “узіометрію”
Дослідження нової моделі "узіометрії"
Як повідомляє НВ — Техно: Дослідження, проведене міжнародною групою математиків та лінгвістів з Університету Вермонта, спростовує тривимірну емоційну модель VAD (валентність, збудження, домінування), яка використовувалася з 1950-х років. Результати дослідження, опубліковані в журналі Science Advances, демонструють ефективність нової моделі "узіометрії", яка базується на трьох незалежних координатах: Сила, Небезпека та Структура. Нова модель здатна пояснити понад 90% мовних варіацій, в той час як стара модель VAD пояснювала лише до 72%.
Дослідження фінансово підтримали Національний науковий фонд США і Google, а вчені проаналізували мільярди слів у різноманітних текстах, включаючи:
- художню літературу
- пресу
- пости у твіттері
- розмовну мову
В рамках роботи була перевірена нова модель на масиві з понад 20 000 слів. Як приклад для аналізу вчені використали англійський переклад роману "Знедолені" Віктора Гюго.
Аспекти нової моделі
Важливим аспектом дослідження є те, що принцип Полліанни, який описує феномен тяжіння людей до позитивних слів, насправді є "лише одновимірною проєкцією фундаментального прагнення безпеки", як зазначив Пітер Доддс. Це підкреслює, що мова є еволюційним інструментом виживання, а не лише засобом вираження почуттів.
Нова модель "узіометрія", що походить від давньогрецького слова "ousia" (сутність), пропонує новий погляд на мовні варіації. Вона визначає три основні координати:
- Сила, що описує відношення слабкого до могутнього
- Небезпека, що контрастує з безпечним та загрозливим
- Структура, що розглядає упорядковане в протилежності до хаотичного
Цей підхід відкриває нові можливості для аналізу мови та її еволюційних функцій.
Розробка нової моделі "узіометрії" може суттєво вплинути на наукові дослідження в галузі лінгвістики та психології, оскільки вона пропонує більш комплексне розуміння емоційного контексту мовлення. Підходи, які базуються на нових координатах, можуть дозволити дослідникам глибше аналізувати, як мова взаємодіє з емоційними та соціальними факторами, а також як вона еволюціонувала протягом часу, адаптуючись до змін у культурі та суспільстві.
Читайте також

